|
Залізки
Залізки (також зустрічається назва Залізьки і Желізки) — колишнє село, входило до складу Золотоніського району Черкаської області. Зникло у зв'язку із затопленням водами Кременчуцького водосховища наприкінці 1950-х років. Нині однойменну назву має архіпелаг на місці колишнього села. З історіїЗа Гетьманщини Залізки входили до складу Кропивнянської сотні Переяславського полку. З ліквідацією сотенного устрою село (слобода) Залізки перейшло до складу Золотоніського повіту Київського намісництва. За описом Київського намісництва 1781 року в слободі Залізки було 33 хати. За описом 1787 року в селищі проживало 107 душ. Було у володінні різного звання «казених людей» і козаків.[1] Селищебуло приписане до Миколаївської церкви у Липівському.[2][3][4] У ХІХ ст. село Залізки були у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії. Село є на мапі 1826-1840 років.[5] У 1862 році в казеному селищі Залізки було 38 дворів де жило 137 осіб (65 чоловичої та 72 жиночої статі)[6] На початку 1920-х років у одному з найбільших сусідніх сіл Хрести була створена сільська рада, якій також підпорядкували села: Залізки, Липівське і Кедину Гору.[7] Рішенням виконкому Черкаської обласної ради від 12 липня 1958 року було знято з обліку села Залізьки, Липівське, Панське й Хрести, а їхні мешканці підлягали переселенню в степові райони у зв'язку зі створенням Кременчуцького водосховища, що мало затопити ці села.[8] Нині на місці, де були Залізки, з води Кременчуцького водосховища виступають кілька островів річково-озерної частини, які обрисами нагадують про вулиці і межі затопленого села. ПерсоналіїУ Залізках народились:
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
