Загорій Володимир Антонович

Загорій Володимир Антонович
Народився9 вересня 1951(1951-09-09) (73 роки)
Старий Калкаїв, Семенівський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Діяльністьфармаколог
Науковий ступіньдоктор фармацевтичних наук

Володи́мир Анто́нович Загорій (народився 9 вересня 1951(19510909) в селі Старий Калкаїв Полтавської області) — український науковець, підприємець і благодійник. Доктор фармацевтичних наук (2002), професор (2002), завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології (з 1997) НМАПО імені П. Л. Шупика. Голова Наглядової Ради (з 2009) ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Освіта

Закінчив:

  • Ленінградський хіміко-фармацевтичний інститут (1974);
  • Академію народного господарства при Раді Міністрів СРСР (1986–1988).

Кар'єра

  • керівник Вологодського аптечного складу (1976);
  • начальник цеху Лубенського хіміко-фармацевтичного заводу (1979);
  • головний інженер Лубенського хіміко-фармацевтичного заводу (1984);
  • головний інженер Київського виробничого хіміко-фармацевтичного об'єднання «Дарниця» (1989);
  • генеральний директор (1993–2009), голова наглядової ради (з 2009) ЗАТ "Фармацевтична фірма «Дарниця»;

за сумісництвом:

  • старший викладач кафедри організації і економіки фармації (1996);
  • завідувач кафедри промислової, клінічної фармації та клінічної фармакології (з 1997).

Напрями наукових досліджень

  • теоретичні й практичні обґрунтування інженерної промислової технології ЛП;
  • упровадження новітньої та вдосконалення традиційних технологій у фармацевтичній промисловості.

Наукові праці

Автор 155 публікацій, у тому числі 4 монографій, 4 авторських свідоцтв, 4 патентів, 22 навчальних посібників. Бере участь у вдосконаленні законів України та АНД на ЛП.

Благодійність

Є президентом Ліги меценатів України; фінансово й організаційно підтримує театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв».

Основні праці

  • Організаційні основи і форми вдосконалення управління фармацевтичним виробничим підприємством в умовах ринкових відносин (канд. дис.). — К., 1996;
  • Комплексне програмно-цільове управління виробництвом лікарських засобів в умовах упровадження правил GMP на фармацевтичному підприємстві (докт. дис.). — К., 2002;
  • Лицензирование в Европейском Союзе: фармацевтический сектор: Учебное пособие. — К., 1998 (співавт.);
  • Надлежащая производственная практика лекарственных средств: Учебное пособие. — К., 1999 (співавт.);
  • Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків: Навчальний посібник. В 2 т. — Х., 1999 (співавт.);
  • Організація і економіка фармації: Навчальний посібник. — К., 2001 (співавт.);
  • Надлежащая производственная практика лекарственных средств. Активные фармацевтические ингредиенты. Готовые лекарственные средства. Руководство по качеству. Рекомендации PIC/S. — К., 2001 (співавт.);
  • Основні питання стратегії розвитку фармацевтичного виробництва. — К., 2002 (співавт.);
  • Багатоваріантність підходу до виробництва і реалізації лікарських засобів як до продуктів ринкової категорії. — К., 2003 (співавт.);
  • Аналіз продуктів розкладу таблетованих лікарських препаратів, упакованих у папір з поліетиленовим покриттям, при дослідженні на стабільність в умовах прискореного зберігання // Фармацевтичний журнал — 2004. — № 1 (співавт.);
  • Організаційне проектування структури управління персоналом фармацевтичного підприємства // Фармацевтичний журнал — 2005. — № 2 (співавт.);
  • Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. — К., 2007 (співавт.);
  • Абетковий довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. — К., 2007 (співавт.);
  • Кафедра промислової фармації НМАПО імені П. Л. Шупика та фармацевтична фірма «Дарниця» як спеціалізований навчальний комплекс для післядипломного вдосконалення знань персоналу з виробництва лікарських засобів. — К., 2008 (співавт.);
  • Лікарські засоби. Належна виробнича практика (Настанова СТ-Н МОЗУ 42-4.0:2008). — К., 2009 (співавт.).

Література

  • Київській медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика 85 років (1918–2003): Довідник / Гол. ред. проф. Б. П. Криштопа. — К., 2003.