Завалівська Діброва
Зава́лівська Дібро́ва (до 2024 року — Червона Діброва) — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. НазваОйконімія України згідно із адміністративно-територіальним устроєм України радянського періоду, а саме у другій половині ХХ століття, часто змінювалася, формувалася внаслідок різноманітних екстра-та інтралінгвальних факторів, які майже не мали жодного стосунку до культурних традицій народу та дотримання норм української літературної мови. Так, щоб підкреслити «радянськість» тих чи інших найменувань населених пунктів, їх дуже часто ускладнювали атрибутивними означеннями «червоний» (червона, червоне), «радянський» (радянська, радянське), «жовтневий» (жовтнева, жовтневе), «ленінський» (ленінське).[1] Тому у старій назві села — Червона Діброва — було присутнє слово — «червона» та друга частина власна назва, мотивована розташуванням – «діброва», тобто ліс, у якому переважає дуб з супутніми широколистяними породами. Саме через це стара назва села підлягала перейменуванню. 19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Червона Діброва на Завалівська Діброва. Нова назва надана на честь місцевості Завалля, що йде від назви поселень за Траяновим валом. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[2] ГеографіяПодільське село Завалівська Діброва розташоване в південно-західній частині України, за 17 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського. КліматЗавалівська Діброва знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління. ІсторіяЗасноване у 1928 році, першими поселенцями Червоної Діброви стали малоземельні багатодітні сім'ї села Завалля. А от у офіційних джерелах населений пункт з'явився на кілька десятків років пізніше - аж у 1956 році. В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод. З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України. 8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.[3] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей. НаселенняЗа переписом населення України 2001 року в селі мешкало 90 осіб[4]. Згідно перепису 2015 року в селі проживає 59 осіб, населення села скоротилось на 34,44 % порівняно зі 2001 роком. МоваУ селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову. Охорона природиСело лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Селі знаходиться пам’ятка природи місцевого значення «Дуб звичайний». Галерея
Див. також
Примітки
|