Жила В'ячеслав Миколайович (режисер)

В'ячеслав Жила
В'ячеслав Миколайович Жила
Народився	8 лютого 1961(1961-02-08) (63 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	режисер, актор, педагог
Alma mater	Київський театральний інститут ім. І. Карпенка-Карого
Дружина	Олександра
Діти	В'ячеслав, Олександр
Нагороди та премії
В'ячеслав Жила у Вікісховищі

В'ячеслав Миколайович Жила (нар. 8 лютого 1961, м. Київ) — український режисер театру та кіно, актор, педагог. Народний артист України (2024). Заслужений діяч мистецтв України (2009). Лавреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів. Батько В'ячеслава та Олександра Жилів.

Життєпис

В'ячеслав Жила народився 8 лютого 1961 року в Києві.

Закінчив акторський (1985, клас Анатолія Решетникова) і режисерський (клас Сергія Данченка і Ростислава Коломійця) факультети Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого. Працював актором Чернігівського українського музично-драматичного театру (1985—1989). Від 1988 — актор, від 1994 — режисер-постановник, певний період^[джерело?] — заступник художнього керівника з творчих питань Тернопільського обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка (нині академічний театр).

Від 1994 — викладач майстерності актора на театральному відділенні Тернопільського музичного училища (нині мистецький фаховий коледж імені Соломії Крушельницької).

Творчість

У доробку має більше 100 вистав у театрах України і Польщі. Автор восьми п'єс^[джерело?].

Режисер-постановник

У театрі:

• «Екскоріал» М. Гельдерода,
• «Каліґула» А. Камю (1994),
• «Недоумкуватий Журден» М. Булгакова (1995),
• «Ніч на полонині» О. Олеся,
• «Ніч перед Різдвом» за М. Гоголем (1997, автор інсценізації),
• «Ромул Великий» Ф. Дюрренматта,
• «Одруження» і «Ревізор» М. Гоголя (1998, 2001),
• «Старомодна комедія» О. Арбузова (1999),
• «Русалчина ніч» за М. Гоголем, «Будьте здорові» Р. Шено (2000; 2001, м. Рівне),
• «Снігова королева» Є. Шварца (2002, м. Чернівці).

У кіно:

• «Жага неба» (2016).

Вистави були представлені на міжнародному фестивалі в м. Ліверпуль (1994, 1996, 1997, 2003; Велика Британія), серед них «Гуляння» за С. Мрожеком визнана «перлиною фестивалю» (1994). Також вони отримали перші премії на фестивалях «Тернопільські театральні вечори» (1999, краща режисура — «Ромул Великий» Ф. Дюрренматта; 2000, «Коханий нелюб» Я. Стельмаха; 2002, «Ромео і Джульетта» В. Шекспіра; 2003, «Не судилось» М. Старицького), «Прем'єри сезону» в Івано-Франківську (2001, «Коханий нелюб»; 2002, «Ромео і Джульетта»; 2003, «Не судилось»). На фестивалі комедії в Чернівцях (2004) — краща вистава «Аут в готелі» Р. Куні.

Ролі в театрі

• Лаерт, «Гамлет», В. Шекспіра,
• Сергій, «Провінціалки» Я. Стельмаха,
• Полковник Самойлович, «Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської,
• Панчоха, «Наливайко» В. Гримича.

Фільмографія

• «Трамвай ішов на фронт» — лейтенант (1984),
• «Проти місяця» — Віктор,
• «Час збирати каміння» — капрал (1992—1996);
• «Господарі» — журналіст,
• «Я все тобі доведу» (2019),
• «Червоний. Без лінії фронту» (2020)^[джерело?],
• «Дон Жуан із Жашкова» (2022)^[джерело?],
• «Киснева станція» (2022)^[джерело?].

Нагороди

• Народний артист України (23 серпня 2024) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку[1];
• Заслужений діяч мистецтв України (1 грудня 2009) — за значний особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Тернопільської області, вагомі досягнення у праці та з нагоди 70-річчя утворення області[2][3]
• Відзнаки Міністерства культури України (2000), Національної академії мистецтв України (2004).

Примітки

1. Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 513/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
2. Указ Президента України від 1 грудня 2009 року № 999/2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Тернопільської області»
3. Зорепад нагород // Вільне життя. — 2009. — 18 груд. — С. 2.

Джерела

• Весна, Х. Жила В'ячеслав Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 625. — ISBN 966-528-197-6.
• Жила В'ячеслав Миколайович // Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик / Уклад.: П. К. Медведик, В. Я. Миськів, Н. К. Іванко. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — С. 125—126.
• Базів, Л. В'ячеслав Жила, режисер-постановник Тернопільського академічного облдрамтеатру // Укрінформ. — 2020. — 29 лютого.
• Шот, М. В'ячеслав Жила: «Кожен актор має знайти свого режисера, з яким творчо розвиватиметься» // Урядовий кур'єр. — 2021. — 20 лютого.
• Заморська, Л. «Роблю все на користь людям» // 20 хвилин. — 2008. — 26 черв. — С. 8—9. — (Альбом)
• Садовська, Г. В'ячеслав Жила: «Хочу, щоб на моїй дорозі було менше дурнів і дилетантів» // Вільне життя. — 2011. — 1 квіт. — С. 6.
• Театр — життя ти наше, радість і печаль... // Свобода. — 2011. — № 79 (30 верес.). — С. 8. — (Відкривається новий сезон).
• Солтис, В. Роботу актора та режисера не поєднує // 20 хвилин. — 2012. — № 29 (12-13 берез.). — С. 9. — (Люди).

Посилання

• В'ячеслав Жила // Dzyga MDB.
•  Жила В'ячеслав Миколайович у соцмережі «Facebook»