Жидокомуна

Польський агітаційний плакат: «Знову лапи єврейські? Ні, ніколи!»
Польська карикатура «З чим йшли більшовики?» часів радянсько-польської війни. Червоний козак-більшовик зображений із шестикутною зіркою на шапці. 1920 рік.

Жидокомуна (пол. żydokomuna) — польський пропагандистський термін з галузі теорії змови. Відповідно до цієї теорії змови, євреї або вже контролюють державний апарат Польщі, або збираються захопити над ним контроль.

Слово «жидокомуна» походить від слів «żyd» (пол. «єврей», у польській мові це слово не має лайливих конотацій) і «комуна».

Історія слова

Слово «жидокомуна» з'явилося під час радянсько-польської війни 1919–1921 років, коли, на думку противників радянської влади, більшовиків підтримувала непропорційно велика кількість євреїв. У міжвоєнні роки термін вживався право-націоналістичними силами для дискредитації, з одного боку, лівих (не тільки комуністів) як євреїв, а з іншого євреїв — як комуністів. Термін також уживався в повоєнні роки щодо режиму «Народної» Польщі, а особливо щодо таємної поліції, що користувалася загальною ненавистю — «Міністерства громадської безпеки» (1945–1954), в якому, згідно з поширеними в суспільстві уявленням, працювало велике число євреїв (а саме 37,1%)[1]. Участь деякої частини польських євреїв у комуністичному русі Польщі та співпраця з радянським комуністичним режимом підсилила серед місцевих мешканців окупованої радянцями Польщі існуючий стереотип «жидокомуни».[2][3][4][5][6][7][8][9][10]

Після радянського вторгнення у Польщу в 1939 році, яке призвело до розділення польської території між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом (СРСР), єврейські громади на сході Польщі вітали радянську окупацію.[11][12][13][14] Образ євреїв, які вітали радянські війська червоними прапорами, мав велике символічне значення в польській історичній пам'яті того періоду.[15] Історик Ян Томаш Ґросс зазначив, що «серед євреїв було пропорційно більше симпатиків до комунізму, ніж серед будь-якої іншої національності серед місцевого населення»[14]. Молоді євреї організували комуністичні ополчення та нове комуністичне тимчасове самоврядування [13]. Такі єврейські міліції часто роззброювали і арештовували польських солдатів, поліцейських та інших осіб польської влади.[13]

Історик Ян Томаш Ґросс (Jan Tomasz Gross), який у своїй книзі з назвою «Neighbors: The Destruction of the Jewish community in Jedwabne» звинувачував поляків у вчинені погрому у Єдвабному, в своїх інших книгах, використовуючи архівні джерела музею Голокосту Яд Вашем та свідчення очевидців, писав про співпрацю польських євреїв з радянською владою та НКВД після окупації Польщі СРСР у вересні 1939 року.[16][17]

Стереотип «жидокомуни» був одною з головних причин єврейських погромів на території Польщі під час і після Другої світової війни, зокрема цей стеротип викликав Львівський погром (1941) , погром у Єдвабному та погром у Кельцях.

Інколи для позначення цього поняття використовувався термін «жидобільшовизм» (Judeo-Bolschewismus, перекладається також як «юдобільшовизм»).

Див. також

Примітки

  1. ↑ Krzysztof Szwagrzyk. Żydzi w kierownictwie UB. Stereotyp czy rzeczywistość? — Biuletyn Instytutu Pamięci Narodowej, 11/2005, c. 37-42 («Євреї в керівництві Управляння Безпеки. Стереотип чи реальність?») (пол.), стаття [Архівовано 6 лютого 2009 у Wayback Machine.], магазин [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Jews in Poland: A Documentary History Paperback by Iwo Pogonowski [Архівовано 14 листопада 2006 у Wayback Machine.](англ.)
  3. ↑ Piotrowski, Tadeusz. Poland’s Holocaust: Ethnic Strife, Collaboration with Occupying Forces and Genocide in Second Republic, 1918-1947.Chapter 3. Jewish Collaboration. page 35 (англ.)
  4. ↑ Richard J. Evans. The Third Reich at War. Penguin, 2008 - History - 926 pages. page 46
  5. ↑ Polish Film and the Holocaust: Politics and Memory By Marek Haltof. page 18(англ.)
  6. ↑ Thoughts of Professor Tomasz Strzembosz on Professors Gutman’s Diary Professor Tomasz Strzembosz [Архівовано 29 грудня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  7. ↑ Борис Козловський. «Перші совіти були кращі. Бо скорше пішли...». Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 29 червня 2013.
  8. ↑ Наконечний Є. «Шоа» у Львові. — Львів: ЛА «Піраміда», 2006. — 284 с. [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.] ISBN 966-8522-47-8
  9. ↑ Mark Paul. NEIGHBOURS On the Eve of the Holocaust Polish-Jewish Relations in Soviet-Occupied Eastern Poland, 1939–1941 [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  10. ↑ Understanding Ethnic Violence: Fear, Hatred, and Resentment in Twentieth-Century Eastern Europe (Cambridge Studies in Comparative Politics). pages 125-127(англ.)
  11. ↑ Dov Levin. The Lesser of Two Evils: Eastern European Jewry Under Soviet Rule, 1939–1941. Philadelphia, 1995. (англ.)
  12. ↑ The Death of Chaimke Yizkor Book Project, JewishGen: The Home of Jewish Genealogy (англ.)
  13. ↑ а б в Krzysztof Jasiewicz, Opór przed rzeczywistością, Rzeczpospolita, 24-01-2009
  14. ↑ а б Jan Tomasz Gross (2002). Revolution from Abroad: The Soviet Conquest of Poland's Western Ukraine and Western Belorussia. Princeton University Press. p. 32. ISBN 0-691-09603-1.
  15. ↑ Ben Cion Pinchuk. Facing Hitler and Stalin: On the Subject of Jewish "Collaboration" in Soviet-Occupied Eastern Poland, 1939–1941, p.63, and Andrzej Zbikowski. Polish Jews Under Soviet Occupation, 1939–1941: Specific Strategies of Survival. In: Joshua D. Zimmerman, ed. Contested Memories: Poles and Jews during the Holocaust and its Aftermath. Rutgers University Press, 2003.
  16. ↑ Jan Tomasz Gross. Irena Grudzinska-Gross W Czterdziestym Nas Matko na Sibir Zeslali… с. 19,31,93,161
  17. ↑ Jan Tomasz Gross (2002). Revolution from Abroad: The Soviet Conquest of Poland's Western Ukraine and Western Belorussia. Princeton University Press. p. 32. ISBN 0-691-09603-1

Джерела