Жеко Радев
Жеко Жеков Радев (31 липня 1875, Новий Пазар, Османська імперія (нині Шуменської області, Болгарія) — 24 січня 1934, Софія) — болгарський учений-географ, педагог, професор, основоположник наукової геоморфології в Болгарії. Один із засновників у 1918 році Болгарського географічного товариства. БіографіяУ 1894 році закінчив педагогічне училище в Шумені. Працював учителем початкової школи. З 1900 вивчав педагогіку й філософію в Софійському університеті. Після його закінчення у 1904 став учителем гімназії в Бургасі. З початку 1906 став асистентом у професора Анастаса Іширкова, основоположника наукової географії в Болгарії. У 1911—1912 роках проходив стажування в Берліні під керівництвом професора Альбрехта Пенка. Початок першої Балканської війни перервав його навчання, яке він продовжив у 1913—1914 году. У 1915 році написав свою велику наукову працю «Карстові форми в Західній Старій планині», на основі якої йому було присвоєно вчений ступінь доктора фізичної географії. У тому ж році став читати курс лекцій про задачі і методи геоморфології. У 1916 супроводжував А. Іширкова в науковій експедиції в Македонії, організованій штабом болгарськой армії. У 1921 році — екстраординарний, а в 1927 — професор фізичної географії, завідувач кафедри фізичної географії Софійського університету. Вибрані наукові публікації
Посилання
|