Місто Хелловін — це фентезійний світ, у якому живуть деформовані монстри, привиди, гулі, зомбі, гобліни, мумії, упирі, вовкулаки та відьми. Джек Скеллінгтон, «Гарбузовий король» та лідер міста, керує організацією щорічного святкування Хелловіна. Але Джеку здається рутиною все те, що вони влаштовують рік за роком, тому йому хочеться чогось нового.
Зранку після Хелловіна Джек, тиняючись лісом, натикається на сім дерев, у яких є двері з символами різних свят. Джек відкриває прохід по міста Різдва. Зачарований незнайомим святом, він повертається до свого міста та показує його мешканцям свої знахідки, але вони не розуміють традицій та ідей Різдва та порівнюють їх зі своїм розумінням Хелловіна. Джек усамітнюється у своїй вежі, щоб вивчати Різдво та знайти спосіб раціонально його пояснити, але йому це не вдається. Врешті-решт він вирішує, що це несправедливо, що лише місто Різдва насолоджується цим святом, і він оголошує, що цього року місто Хелловіна буде організовувати святкування Різдва.
Джек роздає мешканцям міста Хелловін різноманітні Різдвяні завдання, серед яких співи колядок, загортання подарунків та майстрування санчат, які тягне олень-скелет. Саллі, вродлива лялька-мотанка, таємно закохана у Джека. Вона розуміє, що усі його зусилля призведуть до катастрофи, але він не звертає на неї уваги та дає їй завдання зшити йому червоне пальто. Також він доручає трійці місцевих хуліганів Шиту, Крито та Кориту[6] викрасти Санта-Клауса та привезти його до міста Хелловіна. Джек говорить Санті, що цього року він займається організацією Різдва, та наказує трійці тримати Санту у безпечному місці. Але вони замість цього привозять його до страшного лиходія Угі-Бугі, який змушує Санту грати у смертельно небезпечну гру. Саллі намагається врятувати Санту, щоб той міг зупинити Джека, але Угі-Бугі хапає і її.
Джек вирушає розвозити подарунки по світу, але Хелловінські витвори лякають та атакують людей. Внаслідок занепокоєння поведінкою «Санти», військові вживають заходів та збивають Джека, який падає на кладовище. Він розуміє, що перетворив святкування Різдва на катастрофу, але все одно вважає, що це був гарний досвід, який допоміг йому відродити свою любов до Хелловіна. Джек повертається до свого міста та знаходить лігво Угі-Бугі, який намагається вбити Джека. Але той тягне за нитку, що тримає разом тканину, яка формує Угі-Бугі, внаслідок чого той розпадається на величезну купу жуків, які падають до казана Угі-Бугі та помирають. Джек вибачається перед Сантой, який каже, що може все виправити та повертається до міста Різдва. Санта замінює Хелловінські подарунки на справжні, а тим часом мешканці міста Хелловін святкують повернення Джека. Пізніше Санта відвідує місто Хелловін та приносить його мешканцям справжній снігопад. На кладовищі Джек і Саллі зізнаються у коханні один одному.
Скелет, також знаний як «Гарбузовий король» (англ.Pumpkin King) міста Хелловін, відповідальний за організацію цього свята. Популярний серед мешканців міста, через свою приємну особистість та готовність допомогти. Носить чорний смугастий костюм та краватку, яка виглядає, як чорний кажан. Має собаку-привида на ім'я Зеро (англ.Zero), у якого маленький ліхтар Джека на носі. Закохується у Саллі.
Лялька-мотанка, створена доктором Фінкльштейном. Вона вродлива, любляча, турботлива та сором'язлива. Вона — токсиколог-аматор, за допомогою різних видів отрути намагається втекти від Фінкльштейна. Часто розвалюється на частини, що змушує її пришивати їх назад. Закохана у Джека.
Блідий божевільний вчений, його череп відкривається зверху так, що видно мізки, користується моторизованим інвалідним візком. Створив Саллі, яку тримає у неволі. Має велику обсерваторію та горбатого помічника Ігора (англ.Igor).
Завзятий лідер міста, який проводить міські збори. Має два обличчя. Його настрій швидко змінюється з щасливого на розгніваний, внаслідок чого його голова повертається расним або сумним обличчям.
Злий лиходій міста Хелловін та головний антагоніст мультфільму, який має пристрасть до азартних ігор. Своїм виглядом нагадує великий мішок. Наприкінці мультфільму виявляється, що по суті він є колонією жуків, загорнутою у мішок.
Тім Бертон зростав у Бербанку, Каліфорнія, і в дитинстві відчував себе самотнім, тому був дуже зачарований святами, зокрема Різдвом та Хелловіном.[7] Після завершення мультфільму «Вінсент» у 1982 році,[7] Бертон, який тоді працював на «Walt Disney Animation Studios», написав вірш на три сторінки під назвою «Жах перед Різдвом», на який його надихнули «Олень Рудольф з червоним носом[en]», «Як Ґрінч украв Різдво!» та вірш «Різдвяний гість».[8] Бертон мав намір адаптувати свій вірш у телевізійний фільм, у якому текст читав би його улюблений актор Вінсент Прайс,[9] але також розглядав і інші варінти, зокрема книгу для дітей.[10] Він створив концепт-арт та розкадрування для цього проєкту з Ріком Гейнрічзом[en], який також створив скульптурні моделі персонажів.[11][12] Після цього Бертон показав їхні напрацювання Генрі Селіку, який також працював художником-аніматором у студії «Disney».[13] Після успіху «Вінсента» у 1982 році, «Disney» почала розглядати можливість розробки «Жаху перед Різдвом» у вигляді короткого фільму або святкового 30-хвилинного телефільму.[11] Однак, проєкт урешті-решт зупинився, бо компанії його атмосфера видавалася надто дивною.[14] Студія «Disney» не могла запропонувати багато роботи у такому похмурому та не досить популярному стилі, Бертона було звільнено зі студії у 1984 році.[9] після чого він працював над такими комерційно успішними фільмами як «Жучий сік» та «Бетмен».[14]
Протягом багатьох років, Бертон продовжував думати про цей проєкт. 1990 року він дізнався, що студія «Disney» все ще володіє правами на цей фільм.[7] Бертону та Селіку доручили зняти повнометражний фільм, з останнім у якості режисера.[13] Студія дуже чекала виходу «Жаху», який мав показати технічні досягнення, які вже були присутні у «Хто підставив кролика Роджера».[15] «Жах» став третім поспіль фільмом Бертона, у якому є Різдво. Він не міг режисерувати «Жах», бо на той час працював над фільмом «Бетмен повертається» і не хотів бути втягнутим у дуже повільний процес лялькової анімації.[13] Спочатку Бертон хотів, щоб сценаристом став Майкл Макдавелл[en], з яким він працював над фільмом «Жучий сік», але в них виникли творчі розбіжності, які переконали Бертона зняти музичний фільм з композитором Денні Ельфманом, з яким він часто співпрацює. Бертон та Ельфман написали приблизний сюжет та дві третіх пісень фільму.[16] Ельфман сказав, що писати ці одинадцять пісень було однією з найпростіших його робіт, бо він мав багато спільного з Джеком Скеллінгтоном.[11]Керолайн Томсон[en] написала сценарій фільму,[16] але Селік сказав, що від її роботи залишилось небагато, бо вона була дуже зайнята з іншими фільмами, а вони постійно переписували та візуально змінювали «Жах».[17]
Знімання
Селік з командою розпочали знімання у липні 1991 року у Сан-Франциско, Каліфорнія. У процесі брали участь понад 120 працівників та використовувалося 20 сцен для звукозапису.[13][18] Студія «Disney» найняла Джо Ранфта керівником розкадровки, а Еріка Лейтона керівником анімації.[19] На піку виробництва для знімання одночасно використовувалося 20 незалежних сцен. Було зроблено 227 ляльок, а у Джека Скеллінгтона було приблизно чотири сотні голів, які дозволяли демонструвати всі можливі емоції.[20] У Саллі було десять типів обличчя.[21]
Для читання прологу фільму розглядали таких акторів як Вінсент Прайс, Дон Амічі та Джеймс Ерл Джонс, але їх не вдалося найняти, тому продюсери запросили місцевого актора озвучування Еда Айворі (англ.Ed Ivory).[23] Озвучуванням Джека Скеллінгтона спочатку займався Денні Ельфман, який записав виконання всіх пісень. Кріса Сарандона[en] найняли читати розмови Джека, бо його голос був схожий на Ельфмана.[23][24]
Згідно слів Селіка, Тім Бертон майже не брав участі у зніманні у Сан-Франциско. Він приїздив п'ять разів за два роки та провів там не більше 8-10 днів.[17]
Я завжди дуже захищав «Жах» від створення продовжень та чогось на кшталт цього, ви розумієте, «Джек відвідує світ Дня подяки» та таке інше, тільки тому, що я відчував, що фільм має чистоту та людей, яким це подобається... Тому що це виріб масового ринку, було дуже важливо зберегти його чистоту.
Оригінальний текст (англ.)
I was always very protective of Nightmare not to do sequels or things of that kind, you know, 'Jack visits Thanksgiving world' or other kinds of things just because I felt the movie had a purity to it and the people that like it... Because it's a mass-market kind of thing, it was important to kind of keep that purity of it.[25]
↑З російського перекладу, оригінальні імена мають гру слів, на основі якої лежить стара англійська ідіома «lock, stock and barrel» (цівка, затвор і ствол — складові частини обріза), яка відповідає нашому виразу «усе та відразу»
↑ абCarr, Jay (17 жовтня 1993). Tim Burton's Big Adventure. The Boston Globe.
↑Thompson, Frank T. (14 жовтня 1993). Tim Burton's The Nightmare Before Christmas: The Film, The Art, The Vision. с. 8. ISBN9780786880669. OCLC28294626.
↑ абвAvins, Mimi (November 1993). "Ghoul World". Premiere: pp. 24–30. Retrieved on September 26, 2008.