Ернст Австрійський

Ернст Австрійський
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 червня 1553[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відень, Габсбурзька монархія
Помер12 лютого 1595(1595-02-12)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (41 рік)
Брюссель[d]
ПохованняБрюссельський собор Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Священна Римська імперія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1573[2] Редагувати інформацію у Вікіданих1595[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулерцгерцог Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадавійт[d] Редагувати інформацію у Вікіданих і Губернатор Іспанських Нідерландівd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідГабсбурги Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМаксиміліан II Габсбург Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиМарія Австрійська (1528—1603) Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриАнна Австрійська Редагувати інформацію у Вікіданих, Єлизавета Австрійська, королева Франції Редагувати інформацію у Вікіданих, Archduchess Margaretha of Austriad Редагувати інформацію у Вікіданих, Максиміліан III Австрійський Редагувати інформацію у Вікіданих, Archduke Wenceslaus of Austriad Редагувати інформацію у Вікіданих, Рудольф II Редагувати інформацію у Вікіданих, Матвій Габсбург Редагувати інформацію у Вікіданих і Альбрехт VII Австрійський Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Золотого руна

Ернст Австрійський, Ернст Габсбург (нім. Ernst von Österreich) — ерцгерцог Австрійський, штатгальтер габсбурзьких Нідерландів[ru].

Життєпис

Ернст народився 15 липня 1553 року у м. Відні, був третім сином імператора Священної Римської імперії Максиміліана II та Марії Іспанської. Він виховувався разом зі старшим братом Рудольфом при іспанському дворі під наглядом австрійського дипломата Адама фон Дітріхштейна.

Двічі, в 1573 р. і в 1575 р.Ернст був претендентом на престол Речі Посполитої. У перший раз зумів заручитися підтримкою Ганни Ягелонки, котра мала популярність у Мазовії[4]. Однак це не дало позитивного результату[5]. У 1576 р., після коронації старшого брата і його переїзду до Праги, Ернст став губернатором ерцгерцогства Австрії[6]. Ернст перебував під сильним впливом свого духівника-єзуїта Георга Шерера, котрий заборонив проводити у м. Відні протестантські богослужіння, обурені городяни адресували ерцгерцогові петицію з вимогою скасувати заборону, але Ернст зняв всіх протестантів з керівних посад[7]. 1587 року претендував на престол Речі Посполитої, але перемогти не зміг[8].

У 1590 р. Ернст став губернатором Внутрішньої Австрії в якості регента при малолітньому кузені Фердинанді і переїхав у Грац, де активно сприяв контрреформації. У 1594 р. він був призначений штатгальтером іспанських Нідерландів. У січні 1595 р., коли король Франції Генріх IV оголосив війну Іспанії та закликав у союзники Голландську республіку, Іспанські Нідерланди виявилися затиснуті з двох сторін. Ерцгерцог виступив ініціатором укладення договору про мир, але через його раптову смерть 12 лютого 1595 року в м. Брюсселі переговори зірвалися[6][9].

Примітки

  1. а б Gran Enciclopèdia CatalanaGrup Enciclopèdia, 1968.
  2. а б в RKDartists
  3. LIBRISКоролівська бібліотека Швеції, 2012.
  4. (пол.) Stanisław Grzybowski, «Jan Zamoyski», Warszawa, Państwowy Instytut Wydawniczy, 1994. — s.53.
  5. (пол.) Stanisław Grzybowski, «Jan Zamoyski», Warszawa, Państwowy Instytut Wydawniczy, 1994. — s.63–64.
  6. а б (нім.) Karl Eder. Neue Deutsche Biographie. — Berlin : Duncker & Humblot, 1953. — Т. 4. — С. 617. — ISBN 3-428-00181-8.
  7. (англ.) Karin J. MacHardy,. War, Religion and Court Patronage in Habsburg Austria: The Social and Cultural Dimensions of Political Interaction. — Houndmills : Palgrave Macmillan, 2003. — С. 62. — ISBN 0333572416.
  8. (пол.) Przemysław Piotr Szpaczyński, «Mocarstwowe dążenia Zygmunta III w latach 1587—1618», Kraków, 2013. — S.53.
  9. (англ.) Thomas Colley Grattan. Holland. — Teddington : Echo Library, 2007. — С. 137. — ISBN 1406862487.

Посилання