Ергард Лоретан
Ергард Лоретан (нім. Erhard Loretan}; 28 квітня 1959 — 28 квітня 2011[2]) — швейцарський альпініст, підкорювач всіх 14 восьмитисячників світу. Сходженнями в горах почав займатися у 11-річному віці. Його першим значним альпіністським досягненням стало підкорення 4 роками пізніше вершини Дольденгорн (3645 м), якої досягнув важким скелястим шляхом, що пролягав східним ребром[3]. В 1981 р. став гірським провідником. Роком пізніше вперше стояв на вершині восьмитисячника, яким став Нанга Парбат. Протягом 13 років здобув Корону Гімалаїв і Каракоруму, ставши в 1995 р. третім в історії (після Райнхольда Месснера (Reinhold Messner) і Єжи Кукучки (Jerzy Kukuczka)) гімалаїстом, що досяг цього. Був одним серед перших, хто почав застосовувати у висогорних сходженнях так званий альпійський стиль, коли невеличка група альпіністів до мінімуму обмежує використання будь-якого приладдя і час, потрібний для підкорення вершини. Крім того не користувався кисневими балонами. Власне у такому стилі Лоретан підкорив усі високі гори. В грудні 2002 р. пережив особисту трагедію, мимоволі спричинивши смерть свого 7-місячного сина[4]. У день свого 52-річчя, Лоретан як провідник, здійснював сходження з клієнтом на гору Грюгорн (4043). З невідомих причин альпініст кинувся у прірву. Загинув на місці[5][6][7]. Історія здобуття Корони Гімалаїв і Каракоруму
Див. такожПримітки
Ресурси Інтернету
|