Василь Півцов

Півцов Василь Талгатович
Народився16 серпня 1975(1975-08-16) (49 років)
Казахстан, Казахстан
ГромадянствоКазахстан, Казахстан
Місце проживанняКазахстан
Діяльністьальпініст
Відомий завдякидругим серед казахстанських альпіністів став кавалером Корони Гімалаїв
Alma materКазахський державний університет
НагородиОрден Пошани (Казахстан)

Півцов Василь Талгатович (16 серпня 1975(19750816), Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР) — відомий казахстанський альпініст, заслужений майстер спорту з альпінізму РК[1], неодноразовий чемпіон і призер відкритої першості СНД з альпінізму: у висотно-технічному (2000), технічному (2001) і у висотному класах (2000–2002).

Підкорювач всіх 14 восьмитисячників світу (2001–2011). Став 26-м членом клубу «Quest −14» та 11-м альпіністом, хто зумів зійти на всі ці восьмитисячники без використання кисневих апаратів.

Орден «Курмет» (Орден Пошани, 2007).

Біографія

Мармурове ребро Хан-Тенгрі, вид з півд.-заходу

Закінчив біологічний факультет Казахського національного університету ім. Аль-Фарабі (2008), спеціальність — «Медико-біологічна справа».

З 2002 року — лаборант Інституту фізіології людини і тварин. З 2005 року — сержант Центрального спортивного клубу армії Міністерства оборони РК. З 2006 року — лаборант, з 2008 року — молодший науковий співробітник Інституту фізіології людини і тварин РК.

З 2010 року по теперішній час — молодший сержант спортивної роти Спортивного комітету ЦСКА Міністерства оборони РК.

Одружений. Дружина — Півцова Євгенія (1982). Син — Півцов Дамір (2010).

Десять років (2001–2011) ходить в одній зв'язці з земляком Максутом Жумаєвим («Макс» і « Васо»).

Сходження на відомі шести — семитисячники

Для отримання звання «Сніговий барс» потрібно підкорити ще два семитисячники : пік Комунізму (7495 м) і пік Корженевської (7105 м) на Памірі.

Усі 14 восьмитисячників

Безкисневі сходження за програмою «Збірна Казахстану на всіх восьмитисячниках світу», всі у зв'язці з Максутом Жумаєвим, керів. Ерванд Іллінський:

  • 2001, 13 серпня — Гашербрум I (Хідден-пік) (8068 м) по класичному маршруту через японський кулуар.
  • 2001, 20 серпня — Гашербрум II (8035 м) за класикою з півд. заходу.
  • 2002, 13 травня — Канченджанга Головна (8586 м) за класикою з півд.-зах. гребеня.
  • 2002, 25 жовтня — траверс Шишабангма Центральна (8008 м) — Шишабангма Головна (8027 м), класика з півночі, з китайської сторони.
  • 2003, 17 червня — Нанга Парбат (8126 м), по Діамірській стіні (маршрут Кінсхофера).
  • 2003, 16 липня — Броуд-пік (8048 м), по зах. ребру.
  • 2004, 22 травня — Макалу (8485 м), по Зах. ребру (маршрут Параго).
  • 2005, 3 травня — Чо-Ойю (8201 м), по півн.-зах. гребеню, двійка Жумаєв — Півцов у складі міжнародної експедиції[7].
  • 2006, 2 травня — Дхаулагірі (8167 м), класика по півн.-схід. гребеню, двійка Жумаєв — Півцов в альпійському стилі.
  • 2006, 19 травня — Аннапурна Головна (8091 м), класика з півночі по французькому маршруту, двійка Жумаєв — Півцов в альпійському стилі[8].
  • 2007, 30 квітня — Еверест (8848 м), класика через півн. сідло, двійка Жумаєв — Півцов в кооперації з московським «Клубом 7 Вершин — Альпіндустрія»[9].
  • 2008, 2 жовтня — Манаслу (8163 м) по класичному маршруту в парі з болгарином Петром Унжієвим[10], але зійшов на пік один[11].
  • 2009, травень — невдала спроба на Лхоцзе Головну у проекті «Траверс Лхоцзе — Еверест», загинув Сергій Самойлов[12].
  • 2010, 16 травня — Лхоцзе Головна, заключне сходження збірної Казахстану в програмі «Усі 14 восьмитисячників світу» у складі Півцов, Жумаєв та Владислав Чохлов[13].
  • 2011, 23 серпня — К2 (Чогорі, 8611 м) по японському маршруту з півночі в компанії з М. Жумаєвим, Герліндою Кальтенбруннер (Австрія) і поляком Даріушем Залуським[14].

Всього здійснив 15 безкисневих сходжень на восьмитисячники, включаючи дві вершини Шишабангма (Центральна та Головна).

"Гора спотикання " К2

восьмитисячник К2, Е — маршрут Чесена, F — маршрут Абруцці

Василь Півцов здійснив шість невдалих спроб штурму піку К2 (Чогорі, 8611 м) в пакистанському Каракорумі — останньої вершини в його особистій програмі «Усі 14 восьмитисячників світу», перша — у зв'язці з Денисом Урубком, інші п'ять — з Максутом Жумаєвим:

  • 2003, січень/лютий, спроба зимового сходження з півночі з польською експедицією Кшиштофа Веліцького, в парі з Денисом Урубком[15].
  • 2003, серпень — спроба сходження у складі казахстанської експедиції по класичному маршруту — по ребру Абруцького.і
  • 2005, серпень — повторна спроба за класикою, по ребру Абруцького.
  • 2007, серпень/вересень — спроба первопроходження по півн. ребру.
  • 2009 — липень/серпень, класика по ребру Абруцького, зв'язка Жумаєв — Півцов і росіянин Сергій Богомолов зійшли за 100 м до вершини.
  • 2010 — липень/серпень, спроба № 6, класика за маршрутом Чесена[16].

Але 23 серпня 2011 р. Василь Півцов і Максут Жумаєв, а також Герлінде Кальтенбруннер (Австрія), у якої це була сьома спроба на К2, і поляк альпініст-кіношник Даріуш Залуські у складі міжнародної експедиції на K2 «North Pillar Expedition 2011» все-таки підкорили пік з півночі. Перші троє сходжувачів увійшли до «Клубу підкорювачів всіх 14 восьмитисячників світу», розширивши список його членів до 27.

Документальні фільми

  • «Гімалайський дует: Дхаулагірі - Аннапурна», 2006, 18 хв. (Дворецький / Жумаєв / Півцов ). Переможець у номінації «Аматорські фільми» на XI кінофестивалі гірських і пригодницьких фільмів «Вертикаль» ( Москва, 2008).
  • «Дотягнутися до зірки», 2007, «Тайлана-медіа», 36 хв. (Муленкова / Жумаєв / Півцов ).
  • «Експедиція "Клубу 7 вершин" на К2», 2009, (Дворецький) [17].

Примітки

  1. ↑ Наодинці з зірками. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 вересня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ kz/new2/06-18.htm[недоступне посилання з червня 2019]
  5. ↑ / astana_almaty_2011/175444 /. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 3 червня 2022.
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ users/ayelkov/1163/. Архів оригіналу за 27 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ [1]
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 лютого 2014. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 27 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)