Енн Редкліфф
Анна Радкліф, Енн Редкліфф (англ. Ann Radcliffe; 9 липня 1764 — 7 лютого 1823) — англійська письменниця, одна із засновниць готичного роману. БіографіяДуже мало відомо про життя Енн Редкліфф. У 1823 році, в рік її смерті, британський журнал Edinburgh Review[en] написав: «Вона ніколи не з'являлася на публіці, завжди трималась осторонь, як солодкий птах, що співає свої поодинокі ноти, оповитий і невидимий»[3]. Англійська поетеса Крістіна Росетті намагалася написати біографію про життя письменниці, але зрештою відмовилася від цієї ідеї через нестачу інформації.[4] Енн Редкліфф народилася 9 липня 1764 року в Холборні, Лондон. Її батьком був галантерейник Вільям Уорд, мати — Енн Вотс. У 1787 році вона взяла шлюб з журналістом Вільямом Редкліффом, співвласником і редактором газети English Chronicle. Оскільки в них не було дітей, Енн, щоб зайняти вільний час, почала займатися белетристикою. Гроші, які вона заробила від своїх романів, пізніше дозволили їм подорожувати разом. Життя Енн Редкліфф, як і її творчість, оточені різними таємницями. Одна з таких легенд оповідає про те, що, вигадуючи нові сюжети і страшні деталі своїх творів, Анна збожеволіла і після цього померла. Хоча її чоловік стверджував, що вона померла від нападу астми. ТворчістьРедкліфф написала свої знамениті романи протягом 7-8 років; після 1797 року не випустила жодного твору. Найпопулярнішими її романами є «Роман у лісі» (1791), «Удольфські таємниці» (1794) та «Італієць» (1797). Головна особливість прози Радкліф — кількість ефектних літературних засобів, здатних залякати читача жахами ситуацій та антуражу (занедбані могили, привиди, духи, гроза та ін.), несподіваними сюжетними поворотами, лиходійствами та інтригами. У багатьох творах письменниці відчувається вплив сентиментального жанру, що також сприяло популярності її романів. У першій чверті XIX століття романи Радкліф мали величезний успіх не тільки в Англії, але і в Європі, в тому числі і в Росії. Радкліф належить також опис подорожі на континент, яку вона здійснила у 1794 році. Книга «Журнал подорожі Голландією та західним кордоном Німеччини (Journal of a tour through Holland and the western frontier of Germany)» містить як красиві та поетичні описи побаченого, так і досить манірні судження про чужі краї. Вплив на більш пізніх авторівТворчість Енн Редкліфф справила глибокий вплив на більш пізніх письменників, в тому числі на маркіза де Сада (1740—1814), Едгара Аллана По (1809—1849) і Вальтера Скотта (1771—1832). У дитинстві молодий Федір Достоєвський був глибоко вражений Редкліфф. У своїх «Зимових нотатках про літні враження»[en]" (1863) він пише: «…в довгі зимові вечори, за незнанням грамоти, слухав, роззявивши рота і завмираючи від захоплення і жаху, як батьки читали на сон грядущий романи Радкліф, від яких я потім марив уві сні в гарячці»[5] Ряд науковців відзначають елементи готичної літератури в романах Достоєвського[6], а деякі з них зробили спроби показати безпосередній вплив Редкліфф на творчість письменника.[7] Вибрані публікації
Примітки
Література
Посилання
|