Екстрасенсорне сприйняття

Експеримент із вгадування карт Зенера, 1940 рік

Екстрасенсо́рне сприйняття (екстрасенсо́рика) (від лат. extra — «над» та лат. sensus — «відчуття») — у парапсихології, форми сприйняття, які використовують невідомі органи чуття та/або мало вивчені механізми сприйняття. Зазвичай під екстрасенсорикою об'єднуються телепатія, психометрія, ясновидіння, передбачення та ретрокогніція. Людина, що володіє екстрасенсорним сприйняттям, називається екстрасенсом.

Історія терміна

Термін впровадив американський ботанік і парапсихолог Джозеф Бенкс Рейн. У 1920-их роках він здійснював експерименти із вгадування піддослідними прихованих зображень і виявив, що відсоток вгадувань вищий, ніж очікувалося. Виходячи з цього, Рейн припустив, що у деяких людей існує надчуттєве (екстрасенсорне) сприйняття[1]. В 1934 році він видав книгу «Екстрасенсорне сприйняття» (Extra-Sensory Perception), звідки термін пішов в ужиток[2].

Природа екстрасенсорного сприйняття

Поширеним паранауковим поясненням роботи екстрасенсорики є біополе — сукупність фізичних полів, генерованих організмом — відомих (електричне, електромагнітне) чи невідомих. Воно начебто зазнає змін при контакті з об'єктами, що деякі люди здатні відчувати[3].

Раціональніші пояснення базуються на припущенні про використання екстрасенсами неочевидних, але звичайних відчуттів. Наприклад, об'єкти різного кольору по-різному відбивають тепло і це дозволяє визначити їх колір із заплющеними очима[4]. Також поясненням екстрасенсорики слугує особиста аномально висока чутливість. Так, деякі люди в силу дефектів ока здатні сприймати ультрафіолетове випромінювання[5].

Види екстрасенсорного сприйняття

Головними видами екстрасенсорики виділяються:

  • Телепатія — здатність відчувати психічні процеси й стани (думки, емоції) іншої людини крізь перепони, на відстані чи без застосування звичайних способів спілкування.
  • Ясновидіння — відчуття крізь перепони, на відстані або без застосування звичайних органів чуттів подій, станів неживих об'єктів чи фізіологічних процесів і станів істот. Іноді до ясновидіння відносять передбачення майбутніх подій.
  • Ретрокогніція — відчуття минулих подій, станів без їх попереднього знання[6][7].

Якщо для телепатії, ясновидіння чи ретрокогніції застосовуються предмети-посередники, то така екстрасенсорика називається психометрією[6][7].

Особливим видом екстрасенсорики іноді називається шкірно-оптичне бачення — сприйняття форм і кольору шкірними рецепторами. Активно досліджувалося в 1960-і роки та тривалий час вважалося доведеним. Станом на початок XXI століття вважається спростованим у колишньому розумінні, проте часом обґрунтовується сприйняттям інфрачервоного випромінювання[4].

З екстрасенсорикою нерідко пов'язується психокінез — вплив на об'єкти силою думки, з огляду на те, що дії такого роду вимагають особливо глибокого відчуття контрольованого об'єкта[8].

Критика

Екстрасенсорні здібності часто приписують собі шахраї з метою переконати жертв віддати їм гроші чи інші цінності в обмін на фальшиві послуги[9]. Дослідження екстрасенсорики критикуються головним чином за нечистоту експериментів: відсутність стандартизованого обладнання, чіткої методології, вкрай рідкісне проведення повторних експериментів і порівняння досліджуваних груп людей з контрольними групами. Висновки досліджень екстрасенсорики зазвичай не пропонують розвитку якої-небудь теорії чи практичного використання отриманих результатів. Таким чином гадані підтвердження існування екстрасенсорного сприйняття лишаються в межах похибки, або є самі по собі хибними висновками[10].

Національна академія наук США у 1988 році постановила, що за 130 років спостережень не було знайдено доказів реальності екстрасенсорики[11].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Sheehy, Noel, 1955-; Chapman, Antony J.; Conroy, Wendy A. (2002, ©1997). Biographical dictionary of psychology. London: Routledge Reference. с. 476. ISBN 0-415-09997-8. OCLC 50950121.
  2. ↑ JB Rhine | Psi Encyclopedia. psi-encyclopedia.spr.ac.uk. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  3. ↑ Swann, Ingo, 1933-2013. (1991). Everybody's guide to natural ESP : unlocking the extrasensory power of your mind (вид. 1st ed). Los Angeles: J.P. Tarcher. ISBN 0-87477-668-6. OCLC 24430865.
  4. ↑ а б Dermo-Optical Perception | Psi Encyclopedia. psi-encyclopedia.spr.ac.uk. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  5. ↑ Hadhazy, Adam. What are the limits of human vision?. www.bbc.com (англ.). Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 26 лютого 2020.
  6. ↑ а б Introduction to Psychology (англ.). Goodwill Trading Co., Inc. с. 94. ISBN 978-971-574-021-0.
  7. ↑ а б Hebb, Donald O. (18 березня 2014). Essays on Mind (англ.). Psychology Press. с. 140—144. ISBN 978-1-317-77033-6.
  8. ↑ NSTA News. www.nsta.org. Процитовано 26 лютого 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  9. ↑ Why Extraordinary Claims Demand Extraordinary Proof | Quackwatch (амер.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 26 лютого 2020.
  10. ↑ Rao, K. Ramakrishna; Palmer, John (1987-12). The anomaly called psi: Recent research and criticism. Behavioral and Brain Sciences (англ.). Т. 10, № 04. с. 539. doi:10.1017/S0140525X00054455. ISSN 0140-525X. Процитовано 26 лютого 2020.
  11. ↑ Druckman, Daniel; Swets, John A.; National Research Council (U.S.). Committee on Techniques for the Enhancement of Human Performance. (1988). Enhancing human performance : issues, theories, and techniques. Washington, D.C.: National Academy Press. с. 22. ISBN 0-309-57399-8. OCLC 614592266.

Посилання

В’йоо! Це незавершена стаття про паранормальні явища.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.