Ейбоженко Олексій Олексійович

Олексій Ейбоженко
рос. Алексей Эйбоженко
Ім'я при народженні	Олексій Олексійович Ейбоженко
Інші імена	Олексій Ейбоженко молодший
Народився	12 травня 1970(1970-05-12) (54 роки) Москва, РРСФР, СРСР
Громадянство	Росія
Діяльність	актор, радіоведучий, телеведучий, журналіст
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна  і Російський університет театрального мистецтва
Діти	Олексій Ейбоженко
Батьки	Олексій Ейбоженко (стариший) Наталія Кенігсон
IMDb	nm9819274

Олексій Олексійович Ейбоженко (рос. Алексей Алексеевич Эйбоженко; нар. 12 травня 1970, Москва, СРСР) — російський актор, журналіст, теле- та радіоведучий.

Життєпис

Олексій Ейбоженко народився 12 травня 1970 року в Москві у акторській сім'ї Олексія Ейбоженка та Наталії Кенігсон[1]. Дідусем по материнській лінії був актор Володимир Кенігсон.

З 1987 до 1989 року навчався на акторському відділенні Театрального училища імені М.С. Щепкіна. Потім перевівся на акторський факультет ГІТІСу, який закінчив в 1992 році.

Після закінчення навчання Олексій Ейбоженко працював на телебаченні кореспондентом програми «Добрий вечір, Москва» Московського телеканалу. З березня 1993 року працював ведучим на радіостанції «Ділова хвиля», та ведучим програми «Времячко» («ТВ Центр») з серпня 1993 року.

У 1995-1996 роках проходив службу в армії. Був завідувачем літературної частини в Театрі Радянської Армії.

З 1 вересня 1998 до 2003 року Олексій Ейбоженко працював «НТВ» ведучим програми «Сегоднячко».

Працював ведучим шоу «Лежебоки» на радіостанції «Срібний дощ» з 2003 року. Влітку 2008 року програма була закрита, за неофіційною інформацією — через те, що ведучі під час етеру дозволили собі іронічні вислови з приводу виставки поношеного взуття, організованої Ксенією Собчак.

З липня по грудень 2008 року Ейбоженко був ведучим програми «Будинок відпочинку» на радіостанції «Маяк» (всього 22 ефіру), та гумористичної програми «Рідкі цвяхи» на телеканалі «Парк розваг».

З вересня 2012 року Ейбоженко працює ведучим програми «П'ятниця та два Робінзона» на радіостанції «Радіо»[2].

Неодноразово вів численні церемонії нагородження преміями в різних областях.

Особисте життя

Одружений. Свого сина, який народився у 1992 році, він також назвав Олексієм.

Творчість

Ролі у театрі

Театр Радянської Армії

• Шотландець — «Загнаний кінь» за п'єсою Франсуази Саган.

Ролі у кіно

• 2016-2017 — «Провокатор» — Юрій Миколайович Мироненко, замісник голови міста
• 2015 — «Непідсудні» — адвокат Воронова
• 2015 — «Мурка» — начальник охорони банку
• 2015 — «Метод» — адвокат Бойко
• 2015 — «Аперкот для Гітлера^[ru]» — Берія
• 2014 — «Сильніше долі» — Толян Манешін
• 2014 — «П'ятницький. Глава четверта» — Володимир Соловйов, батько Лізи
• 2013 — «Золота клітка» — Михайло, бізнесмен
• 2013 — «Друге повстання Спартака» — Берія
• 2012 — «Одіссея сищика Гурова» — Золотарьов
• 2012 — «Біґль» — Валерій Олегович Уткін
• 2011 — «Час Волкова-5» — Євтюшкін
• 2011 — «Порцелянове весілля» — чоловік у барі
• 2011 — «Об'єкт 11» — Шварц, адвокат
• 2011 — «Москва. Три вокзали» — майор Семен Бульба, співробітник наркоконтролю
• 2009 — «Охоронець-3» — Кірінадзе
• 2008 — «Королева» — аукціоніст
• 2008 — «Дві сестри» — епізод
• 2006 — «Виклик-1» — епізод
• 2005 — «Ад'ютанти кохання^[ru]» — наглядач у в'язниці
• 2003 — «Вогнеборці» — епізод
• 2003 — «Курорт особливого призначення» — епізод
• 2003 — «Євлампія Романова. Слідство веде дилетант-1» — епізод

На радіо

• 2012 — «П'ятниця та два Робінзона» («Радіо»)
• 2008 — «Будинок відпочинку» («Маяк»)
• 2003-2008 — «Лежебоки» («Срібний дощ»)
• 2003 — радіоведучий («Ділова хвиля»)

На телебаченні

• 2008 — «Рідкі цвяхи» («Парк розваг»)
• 1998-2003 — «Сегоднячко» («НТВ»)
• 1993 — «Времячко» («ТВ Центр»)

Примітки

1. Олексій Ейбоженко: коротке життя великого актора. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 11 лютого 2018.
2. «П'ятниця та два Робінзона»^[недоступне посилання](рос.)

Посилання

• Олексій Ейбоженко [Архівовано 15 лютого 2018 у Wayback Machine.] «Кіно-Театр. Ру»

Кінематограф   Біографії   Росія