uk %D0%94%D1%83%D1%88%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD (%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B0)

Душатин
Країна	Польща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Сяноцький повіт
Ґміна	Команча
Висота центру	485 м
Населення	2 осіб (31 березня 2021)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Автомобільний код	RPR
Код SIMC	0354270
GeoNames	772829
OSM	↑2905012 ·R (Ґміна Команча)
	Душатин Душатин (Польща)
	Душатин Душатин (Підкарпатське воєводство)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Душатин.

Міст Бескидської лісової залізниці над річкою Ослава біля Душатина

Душатин (пол. Duszatyn) — лемківське село у Підкарпатському воєводстві Республіка Польща, Сяноцького повіту, гміна Команча. У 1975–1998 роках входило до складу Кроснянського воєводства. Знаходиться на річці Ослава.

Розташування

Знаходиться на річці Ослава неподалік кордону зі Словаччиною, за 7 км на південний-схід від Команчі, 27 км на південь від Сяніка і 81 км на південь від Ряшева.

Історія

Душатин засновано у XV столітті на волоському праві. Відносилось до королівських володінь і було передано у 1572 році сяноцькому старості Миколаю Ціковському. У 1657 році село було цілком знищено військом угорського шляхтича Юрія II Ракоці. У 1686 угорські збійники ще раз пограбували і спалили село. Останніми власниками Душатина, наприкінці ХІХ століття, були польські шляхтичі Ян і Станіслав Потоцькі з Риманова. В цей час - у 1898 році село займало 2,60 км², нараховувало 25 господарств і 179 мешканців. У 1905 році Юзеф Миколай Потоцький був власником 1313 га довколишніх лісів. До 1914 року Душатин відносився до гміни Буківсько, Сяноцького судового повіту.

У період листопада 1918 — січня 1919 років разом з іншими 33 селами входив до складу Команчанської Республіки.

Через село пролягала Бескидська лісова залізниця, яка після Першої світової війни більше не використовувалась.

В 1925 р. збудована церква св. Володимира Великого.

В 1939 р. в селі було переважно лемківське населення: з 220 жителів села — 200 українціві 20 поляків^[2].

До виселення лемків у 1945 році в СРСР та депортації в 1947 році^[3] у селі була греко-католицька громада парафії Перелуки Лупківського деканату^[4].

Після депортацій українського населення 1944-1946 років та операції «Віслі» у 1947 Душатин припинив своє існування. У 1950-х роках тут відновили поселення для працівників лісового господарства.

Церква святого Володимира

Греко-католицький храм присвячений хрестителю Русі, святому рівноапостольному князю Володимиру, був споруджений у Душатині у 1925 році. Він був розташований на так званій Рівні - рівнинна місцевість між сучасною дорогою та річкою Ослава. Це була дерев'яна церква, побудована в українському національному стилі, на плані грецького хреста, увінчана восьмигранним куполом над навою та двосхилим дахом над рештою частин. Перед церквою (із заходу) була дзвіниця із дерев'яних стовпів, згодом оббита дошками.^[5] Церква була зруйнована орієнтовно у 1956 - 1959 роках, жодних слідів її існування не збереглося. На церквищі поставлено меморіальний камінь.