Дубельт Леонтій Васильович

Дубельт Леонтій Васильович
Народився15 (26) вересня 1792[1][2]
Російська імперія
Помер27 квітня (9 травня) 1862 (69 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія[3]
ПохованняСмоленське православне кладовище
Країна Російська імперія
Діяльністьполітик
Alma materСанкт-Петербурзький державний гірничий університет (1807)
УчасникНаполеонівські війни, Війна четвертої коаліції, Французько-російська війна 1812 і Війна шостої коаліції
Військове званнягенерал від кавалерії, прапорщик, підпоручик, підполковник, полковник, генерал-майор і генерал-лейтенант
У шлюбі зQ116173078?[4]
ДітиNikolay Leontievich Dubeltd і Михайло Леонтійович Дубельтd
Нагороди
орден Святого Георгія IV ступеня Order of St. George Орден Святого Володимира орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня з імператорською короною орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святої Анни IV ступеня Pour le Mérite орден Святого Станіслава

Леонтій Васильович Дубельт (1792 — 09.05. (27.04.) 1862) — російський державний діяч, генерал-лейтенант. Закінчив курс у гірському кадетському корпусі. Був близьким до масонських та декабристських організацій (див. Масонство, Декабристський рух). 1807–30 служив у армії. Учасник російсько-пруссько-французької війни 1807, Війни 1812, закордонного походу російської армії 1813–14. Від 1835 — начальник штабу корпусу жандармів, 1839–56 — управитель Третього відділення, член головного управління цензури і секретного комітету, який займався справами розкольників (старообрядців). Один із найреакційніших представників періоду правління імператора Миколи I.

З ім'ям Дубельта пов'язані гоніння на О.Пушкіна, розправа з петрашевцями. 1847 разом із графом О.Орловим вів слідство в справі Кирило-Мефодіївського товариства, виявляючи особливу ненависть до Тараса Шевченка.

Джерела та література

Посилання

Примітки