Санкт-Петербурзький гірничий університет

Санкт-Петербурзький гірничий університет
СПГУ
Головний корпус СПГУ
59°55′48″ пн. ш. 30°16′06″ сх. д. / 59.930061° пн. ш. 30.268366° сх. д. / 59.930061; 30.268366
Типнаціональний дослідницький університет
Країна Росія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняСанкт-Петербург
Засновано21 жовтня (3 листопада) 1773
ЗасновникКатерина II Редагувати інформацію у Вікіданих
Ректорпрофесор, д.т. н. Литвиненко Володимир Стефанович
Студентівпонад 7000
Докторів~120
Кандидатівпонад 400
ПриналежністьМіністерство науки та вищої освіти РФd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
ВипускникиКатегорія:Випускники Санкт-Петербурзького гірничого університету
Штаб-квартираСанкт-Петербург Редагувати інформацію у Вікіданих
Адреса199106, м. Санкт-Петербург В. О., 21-а лінія, 2
Сайтspmi.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора
Мапа
CMNS: Saint Petersburg Mining University у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Санкт-Петербурзький гірничий університет — перший у Росії вищий технічний навчальний заклад, заснований указом імператриці Катерини II 1773 року.

Станом на 2010 рік в університеті навчається понад 7 тис. студентів, ведеться підготовку бакалаврів, дипломованих спеціалістів та магістрів у 13 напрямах за 29 спеціальностями.

На 40 кафедрах і у філіалах університету працюють понад 120 докторів наук і професорів, понад 400 кандидатів наук і доцентів. Ведуться дослідження з основних проблем розвитку сировинної бази країни, раціонального природокористування, розробки прогресивних енергоощадних технологій видобутку і переробки корисних копалин. Університет має унікальні колекції, які містять понад 200 тисяч експонатів з усіх континентів і більш ніж з 80 країн світу.

Напрями підготовки

Структура

В структуру Санкт-Петербурзького державного гірничого університету входять 8 факультетів, військова кафедра та 2 філії:

Ректори

Відомі випускники

Примітки

  1. Directory of Open Access Journals — 2003.
  2. Єдиний державний реєстр юридичних осіб РФ

Література та джерела