Дрогойовські гербу Корчак — український шляхетський рід . З часом спольщився . Дідичне володіння — Дрогоїв (тепер Ґміна Орли ).
Представники
Іван Парис — дідич на Дрогойові, дружина — Катерина Оріховська [ 1] мав 5 синів,
Іван (†1557) — пробощ у Дрогобичі , латинський єпископ кам'янецький , холмський , куявський
Станіслав — перемиський каштелян , далекий від католицизму , дружина — сестрениця королеви Бони Урсула Карлівна Ґуччі
Іван — сяноцький каштелян, дружина — Анна Баль
Матвій Станіслав, дружина — Маріанна Чермінська , войська кам'янецька
Іван, дружини: Ласоцька, Катажина Мишковська
Беата Христина (з 1-го) — дружина ротмістра Марціна Мелецького
Софія (з 2-го)- дружина Теодора Малаховського гербу Наленч[ 2]
Станіслав
Владислав Фердинанд
Стефан — королівський полковник
Анна
Христофор — дружина Моравська
Катерина — дружина правника Яна Гербурта з 1553 року[ 3]
Іван Томаш — референдар , перемиський староста , дипломат , дружини — рідна сестра коронного маршалка Вольського, Ядвіга Гербурт, донька галицького каштеляна
Кіліян — перемиський підкоморій , перша дружина — Островська, друга — Собківна, сандомирська кастелянка
Іван та Христофор — без нащадків
Станіслав — дружина Висоцька
Самійло — ловчий нурський
Єлизавета — дружина Гербурта , потім — Любомирського (старостина сондецька)
Магдалена
Христофор — 4-й син Христофора
Софія — дружина П'ясецького
Іван — чернігівський каштелян, дружина — Маріанна Ройовська мав 7 синів та 3 доньки
Йосиф — перемиський каштелян, дружина — Барбара Вольська, донька Александера та Анни Бжуховської
Андрій,[ 4] братанок Івана-Томаша[ 5]
Катерина — дружина любельського стольника Кшиштофа, мати лібуського старости Анджея Реїв [ 6]
Примітки
↑ Спольщений варіант — Ожеховська.
↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 11 серпня 2014 у Wayback Machine .] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — S. 215. (пол.)
↑ Żelewski R. Herburt Jan h. własnego (po 1524–1577) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 440–442. (пол.)
↑ Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 193. (пол.)
↑ Drohojowski Jan Tomasz, h. Korczak (†1605)… — T. V. — S. 384.
↑ Wasilewski T . Rey (Rej) Andrzej h. Oksza (ok. 1584–1641) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Polska Akademja Nauk, 1988. — T. XXXI/2. — Zeszyt 129. — S. 183. (пол.)
↑ а б Hornostajpol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego . — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 130. (пол.)
↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine .] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738.— T. 2.— S. 255. (пол.)
↑ Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939–1946. — T. V. — S. 309. (пол.)
Джерела