Дригін Анатолій Семенович

Дригін Анатолій Семенович
Народився14 березня 1914(1914-03-14)
Балашов, Саратовська губернія, Російська імперія
Помер19 листопада 1990(1990-11-19) (76 років)
Москва, СРСР
ПохованняТроєкуровське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьвійськовослужбовець, політик
Alma materMichurinsk State Agrarian Universityd
Знання мовросійська
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
Військове званняпідполковник
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Суворова III ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За відвагу на пожежі» медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «Ветеран праці»
золота медаль ВДНГ
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дригін.

Анатолій Семенович Дригін (нар. 14 березня 1914(19140314), місто Балашов, тепер Саратовської області, Російська Федерація — 19 листопада 1990, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й секретар Вологодського обласного комітету КПРС. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1961—1971 роках. Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 6—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (13.03.1984).

Життєпис

Народився в багатодітній селянинській родині. Батько працював шляховим обхідником.

Закінчив середню школу. У 1929 році вступив до комсомолу.

У 1935 році закінчив Мічурінський інститут плодово-ягідних культур, агроном.

У 1935—1936 роках — молодший науковий співробітник, у 1936—1941 роках — старший науковий співробітник — завідувач відділу селекції і сортовивчення дослідної плодово-ягідної станції Башкирського науково-дослідного інституту соціалістичної реконструкції сільського господарства.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1941—1946 роках служив у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1941 році був політичним керівником роти стрілецького полку, потім — стрілецького батальйону. З 1942 року командував стрілецьким батальйоном. З 1943 по 1945 рік майор Анатолій Дригін (не маючи ніякої військової освіти крім короткострокових довоєнних зборів) командував 70-м гвардійським стрілецьким полком 24-ї Євпаторійської гвардійської стрілецької дивізії. Воював на Західному, Волховському, Сталінградському, Донському, Південному, 2-м Прибалтійському і 3-му Білоруському фронтах. Був тричі поранений.

У 1946—1950 роках — директор експериментальної бази «Красный пахарь» Всесоюзного науково-дослідного інституту рослинництва в Павловському районі Ленінградської області. У 1950 році — директор плодорозплідницького радгоспу «Стреблово» Лузького району Ленінградської області.

У 1950—1953 роках — голова виконавчого комітету Лузької районної ради депутатів трудящих Ленінградської області.

У 1953—1956 роках — 1-й секретар Лузького районного комітету КПРС Ленінградської області.

У 1956—1957 роках — завідувач сільськогосподарського відділу Ленінградського обласного комітету КПРС.

У 1957—1960 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Ленінградської обласної ради депутатів трудящих.

У 1960 — вересні 1961 року — секретар Ленінградського обласного комітету КПРС.

27 вересня 1961 — 20 липня 1985 року — 1-й секретар Вологодського обласного комітету КПРС.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 березня 1984 року за багаторічну і плідну роботу в партійних і радянських органах, великі заслуги в мобілізації комуністів, всіх трудящих на прискорений розвиток економіки і культури області та в зв'язку з 70-річчям Дригіну Анатолію Семеновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З липня 1985 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 19 листопада 1990 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Звання

Нагороди

Примітки

Джерела