У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дорошенко.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Дорошенко Володимир.
Дороше́нко Володи́мир Ка́рпович (нар.25 березня1922, Вербівка, тепер Кіровоградської області - 18 березня2019[1]) — архітектор. 1948 року закінчив Львівський політехнічний інститут. Працював у львівських філіалах проектних інститутів «Теплоенергопроект», «Діпроміст», «Промбудпроект» та інших. Організовував персональні виставки акварельного живопису.
Роботи
Промислово-складський вузол на Сигнівці, нинішня вулиця Городоцька. Будівництво розпочато в радянський час. Співавтори архітектор Л. Омельченко, інженери Б. Данилейко, В. Ізотов.[2]
Реконструкція інтер'єру першого поверху Порохової вежі у Львові для потреб кафе. Реалізована на початку 1960-х років за проектом відібраним на конкурсі. Співавтор Володимир Блюсюк.[3]
Інженерний корпус управління магістральних нафтопроводів «Дружба» на нинішньому проспекті Чорновола (1984)[5].
Архітектурна частина низки пам'ятників. Зокрема Миколі Кузнецову у Львові (1962, скульптори Василь Власов, Валентин Подольський, С. Рукавишніков[6], архітектор Михайло Каневський[7]), Володимирові Леніну в Городку Львівської області (1974, скульптор А. Білостоцький).[8]
Примітки
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 25 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ абТрегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 215—218.
↑Шуляр А. М. 45 років Львівському Будинку архітектора // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1-2 (21). — С. 47.
↑Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 32.
↑Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 324.
Дзядик Н. М., Липка Р. М. Перші випускники архітектурної спеціальності Львівської політехніки післявоєнного періоду (1946—1951) // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1—2 (21). — С. 34—35.