Доросла дочка молодої людини
«Доросла дочка молодої людини» — радянський телефільм 1990 року, телеверсія однойменної вистави Анатолія Васильєва, за п'єсою Віктора Славкіна, що знімалася Держтелерадіо СРСР в 1981–1982 роках. Крім цієї версії існує і пізніша, змонтована режисером в «двосерійний фільм», що вийшла під назвою «Дорога на Чаттанугу» (1992): назва відсилає до пісні «Чаттануга Чу-чу». СюжетЧетверо головних героїв — московські стиляги 1950-х років. Минуло 20 років і вони знову зустрілися, щоб згадати молодість і захоплення джазом. Бемс (Альберт Філозов) в минулому відчайдушний шанувальник Глена Міллера, нині солідний інженер-будівельник. Його конфлікт з Івченком (Еммануїл Віторган), комсомольським функціонером, який в ті часи боровся з джазом, що невідповідав радянській ідеології, залишився в 1950-х роках. Бемса виключили з інституту і йому коштувало чималих зусиль залишитися на плаву і вижити. Протистояння стиляг і комсомольців нині стало історією. Тепер Бемсу необхідно знайти спільну мову зі своєю дочкою, яка не хоче мати з ним нічого спільного. У ролях
Знімальна група
Знімальна група (1981—1982 років)Матеріали постановки 1981—1982 років були використані для зйомки фільму.
Посилання
|