|
Довгий Ярослав Остапович
Довгий Ярослав Остапович (30 вересня 1933, с. Німшин Галицького району Івано-Франківської області — 24 травня 2017) — український фізик-оптик, доктор фізико-математичних наук, заслужений професор Львівського національного університету, голова Фонду імені Олександра Смакули (1996), Дійсний член НТШ (1992), член Нью-Йоркської Академії наук (1994). Голова Фізичної комісії НТШ (1999). Відповідальний редактор «Фізичного збірника НТШ», член редколегії «Ukrainian Journal of Physical Optics [Архівовано 21 червня 2013 у Wayback Machine.]» та декілької інших наукових фізичних журналів, Лауреат премії ім. А. Ф. Прихотько НАН України (2002). БіографіяНародився 30 вересня 1933 р. в с. Німшині Галицького району Івано-Франківської області. Закінчив середню школу в с. Більшівці (1951), фізичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1956) та аспірантуру Інституту фізики АН України (1960). 1960-66 — асистент, 1966-87 — доцент, з 1987 — професор кафедри експериментальної фізики Львівського університету. У 1964 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Дослідження оптичних властивостей гіротропних кристалів та молекулярних кристалів з домішками», 1985 р. — докторську «Оптичні спектри та енергетична структура нелінійних кристалів». Основні наукові результатиУ гіротропних кристалах виявив новий тип елементарних збуджень — циркулярні екситони; обґрунтував роль принципу локальності в оптичних дисперс. співвідношеннях; вивів правило, яке дає змогу оптимізувати пошук нових нелінійнооптичних кристалів для перетворювачів лазерного випромінювання (правило Довгого-Кітика); виробив методику прогнозування довговічності газових лазерів за параметрами розрядної плазми; вперше розшифрував зонну енергетичну структуру важливих нелінійно-оптичних кристалів; одержав оригінальні результати щодо впливу лазерного опромінення на властивості високотемпературних надпровідників; запропонував спектроскоп. підходи до вивчення конфігураційних взаємодій у кристалах; виявив та інтерпретував явища ізоструктурного фазового переходу і автоінтеркаляції в твердих розчинах шаруватих кристалів; з'ясував екситонну природу гіротропії в кристалах парателуриту і передбачив можливість спостереження в них явища від'ємної рефракції. Вивчав проблеми освіти і науки в Україні, повернув замовчувані за тоталітарного режиму імена видатних українських учених — Олександра Смакули та Остапа Стасіва. Консультант 2-х докторських і науковий керівник 8-ми кандидатських дисертацій. ПраціАвтор близько 350 наукових праць, зокрема:
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||
