Довбищенко Віктор Семенович

Віктор Семенович Довбищенко
Народився	21 жовтня (3 листопада) 1910 Харків
Помер	24 вересня 1953(1953-09-24) (42 роки) Київ
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	режисер, театрознавець, педагог
Alma mater	Харківський музично-драматичний інститут
Титул	Заслужений артист Української РСР

Віктор Семенович Довбищенко (нар. 21 жовтня (3 листопада) 1910(19101103), Харків — 24 вересня 1953, Київ) — український радянський режисер, театрознавець, педагог, заслужений артист УРСР (1946).

Життєпис

Народився 21 жовтня (3 листопада) 1910 року у Харкові.

У 1932 р. закінчив акторський факультет Харківського музично-драматичного інституту (викладач І. Мар'яненко), у 1934 р. — режисерський факультет цього вишу (викладач В. Василько).

Працював у Харкові: у 1927–1930 рр. режисером у студії «Слово», у 1930–1931 рр. - режисером радіо-театру, у 1931–1934 рр. - режисером Червонозаводського українського драматичного театру (від 1933 — у м. Сталіно, нині Донецьк).

У 1935–1938 рр. працював режисером Київської кіностудії художніх фільмів. Допомагав О. Довженку у зйомках фільму «Щорс» (1939); зняв докуменальний фільм «Кандидат».

Могила Віктора Довбищенка, Байкове кладовище

У 1938–1939 рр. був головним режисером Харківського театру ім. Ленінського комсомолу, у 1939–1941 — Одеського театру Революції; у 1941–1942 рр. — художнім керівником Кабардинського драматичного театру, у 1941–1944 — Ворошиловградського драматичного театру ім. О. Островського, 1947–52 — Київ. ТЮГу.

У 1947—1952 роках — художній керівник Київського театру юного глядача.

З 1932 р. викладав в театральних закладах Харкова, Києва, Одеси, Ворошиловграда, зокрема, у 1947—1953 — у Київському інституті театрального мистецтва.

Упорядник хрестоматій «Поради режисера» (1948), «Про мистецтво режисера» (1948), «Про мистецтво театру» (1954, у співавторстві) та інших.

Помер 24 вересня 1953 року. Похований в Києві на старій частині Байкового кладовища разом з дружиною та донькою.

Особисте життя

Дружина — заслужена артистка УРСР Тетяна Вечора (1904—1990). Донька — театрознавиця Галина Довбищенко (1938—1999). Онук — доктор історичних наук, професор Михайло Довбищенко (нар. 1966).

Вистави

• «Катерина» М. Аркаса за Т. Шевченком (1933);
• «Загибель ескадри» О. Корнійчука (1934);
• «Професор Мамлок» Ф. Вульфа (1935);
• «Лісова пісня» Лесі Українки (1939, 1948);
• «Назар Стодоля» Т. Шевченка (1941);
• «Циганка Аза» М. Старицького (1941);
• «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1941);
• «Украдене щастя» І. Франка (1944);
• «Загибель ескадри» О. Корнійчука;
• «Дванадцять місяців» С. Маршака;
• «Сім'я» І. Попова;
• «Мачуха» Оноре де Бальзака;
• «Як гартувалася сталь» за М. Островським (1948);
• «Червона шапочка» Є. Шварца (1948);
• «Два капітани» В. Каверіна (1949);
• «Одруження» М. Гоголя (1951) та інші.

Посилання

• Довбищенко Віктор Семенович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Заболотна В. І., Будник Л. В. Довбищенко Віктор Семенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.