uk %D0%94%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B9 %D0%9A%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%80

	Димитрій Кантемир; рум. Dimitrie Cantemir
Народження:	26 жовтня 1674[…]; Дімітріє-Кантемір, Ținutul Fălciud, Молдовське князівство
Смерть:	21 серпня (1 вересня) 1723[…] (48 років); Дмитровськ, Севський повітd, Севська провінція, Київська губернія, Російська імперія
Національність:	Румуни
Країна:	Молдовське князівство; Російська імперія
Освіта:	Велика школа нації
Рід:	Cantemireștid
Батько:	Константин Кантемир
Мати:	Ana Bantășd
Шлюб:	Anastasia Ivanovna Trubetskayad і Casandra Cantacuzinod
Діти:	Ekaterina Dmitrievna Golitsynad, Maria Dimitrievna Cantemirovnad, Кантемир Антіох Дмитровичd[…] і Șerban Cantemird
	Медіафайли у Вікісховищі
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Роботи у Вікіджерелах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кантемір.

Димитрій Кантемир (Dimitrie Cantemir, 26 жовтня 1673, Молдовське князівство — 21 серпня 1723, Дмитрівка, Російська імперія) — молдовський і російський державний діяч, науковець, композитор і письменник. Господар Молдовського князівства (1693, 1710—1711), Світлійший князь Російської імперії (1711) та Священної Римської імперії (1723), російський сенатор (1721), таємний радник (1722). Батько князя Антіоха Кантемира та княжни Марії Кантемир.

Життєпис

Син Константина Кантемира, Димитрій Кантемир був вихований при дворі в Яссах. У дитинстві навчився грецької, латини та слов'янських мов. З раннього віку мав дуже добру пам'ять.

Між 1687 і 1717 роками перебував у вигнанні в Істанбулі, де навчився османської мови, вивчав історію Османської імперії в Грецькій академії, де також компонував музику. У 1693 році на короткий час посів місце свого батька як господар Молдовського князівства, але тоді османи віддали перевагу Костянтину Дуці.

Лише 1710 року він знову став господарем. Приєднався до Петра І в російсько-турецькій війні 1710—1713 років, підписавши з ним таємну угоду в Луцьку, згідно з якою Молдова приймала московський сюзеренітет.

Після османської перемоги в битві під Стенілешті Кантемир знайшов прихисток у Московії. Йому надали титул князя Петро І і Карл VI (імператор Священної Римської імперії). Від московського царя одержав у володіння землі на Слобожанщині (у нинішній Харківській області).

Діти Димитрія Кантемира також відіграли важливу роль в історії Російської імперії.

Культурна та наукова діяльність

Кантемир знав одинадцять мов. Написав низку історичних і філософських праць. Найголовніша історична праця — «Хроніка піднесення і занепаду Оттоманської імперії», яка, перекладена німецькою та французькою мовами, залишалася класичною до середини XIX століття. Був обраний членом Берлінської академії наук.

Працював також як композитор і теоретик османської музики («Книга науки музики», 1703—1704). Написав латинською мовою важливий географічний і соціально-економічний твір про Молдовське князівство — «Опис Молдови» (1714—1716). Створив перший румунськомовний роман «Ієрогліфічна історія» (1704—1705, опубл. 1883).

Вшанування

Зображений на придністровській купюрі 2000 року;
Ім'ям Димитрія Кантемира названо Християнський університет у Румунії (Бухарест);
В СРСР 1973 року було випущено поштову марку до 300-річчя від дня народження Д. Кантемира.

Примітки

↑ ^а ^б M. G. Cantemir // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 5. — P. 209.
d:Track:Q867541 d:Track:Q631006 d:Track:Q38216794
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б Сорока И. А. Кантемир // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1966. — Т. 3. — С. 373–374.
d:Track:Q649 d:Track:Q24258997 d:Track:Q38218782 d:Track:Q4239850
↑ http://www.ghika.net/Familles/Cantemir/Cantemir_01.pdf
↑ http://genealogy.euweb.cz/balkan/cantemir.html
↑ Academia.edu — 2008.
d:Track:Q2777905
↑ https://www.proquest.com/docview/1282261301
↑ Кантемир, Константин Федорович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 317.
d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q24434033 d:Track:Q19908137 d:Track:Q23892921
↑ Р. Сементковский Кантемир, Антиох Дмитриевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 314–317.
d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q24434027 d:Track:Q19908137 d:Track:Q15720398 d:Track:Q23892921
↑ В. Р—в Кантемир, Дмитрий Константинович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 317.
d:Track:Q24434030 d:Track:Q602358 d:Track:Q19908137 d:Track:Q656 d:Track:Q23892921

Джерела

Огуй О. Д. Кантемір Дмитро Костянтинович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 84. — ISBN 978-966-00-0692-8.
Густерин П. В. Первый российский востоковед Дмитрий Кантемир / First Russian Orientalist Dmitry Kantemir. М.: Восточная книга, 2008.
Сербіна Н. Ф. Кантемір Дмитро Костянтинович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Кантемір [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
Кантемір Дмитро [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 591. — 1000 екз.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Димитрій Кантемир

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q38216794"><i_class="wef_low_priority_links">[[:en:Moses_Gaster|M._G.]]</i>_[[:en:s:1911_Encyclopædia_Britannica/Cantemir|Cantemir]]_//_''[[:Британська_енциклопедія_(11-те_видання)|Encyclopædia_Britannica]]'':_''a_dictionary_of_arts,_sciences,_literature_and_general_information''<span_class="wef_low_priority_links">_/_[[:Г'ю_Чісголм|H.&nbsp;Chisholm]]_—_11_—_[[:Нью-Йорк|New_York]],_[[:Кембридж|Cambridge,_England]]:_[[:Cambridge_University_Press|University_Press]],_1911._—_Vol.&nbsp;5._—_P.&nbsp;209.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q867541]][[d:Track:Q631006]][[d:Track:Q38216794]]</div>-1] а ^б M. G. Cantemir // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 5. — P. 209.
d:Track:Q867541 d:Track:Q631006 d:Track:Q38216794

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q38218782"><i_class="wef_low_priority_links">Сорока&nbsp;И.&nbsp;А.</i>_[http://feb-web.ru/feb/kle/KLE-abc/ke3/ke3-3731.htm_Кантемир]_//_''[[:d:Q24258997|Краткая_литературная_энциклопедия]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1966._—_Т.&nbsp;3._—_С.&nbsp;373–374.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q24258997]][[d:Track:Q38218782]][[d:Track:Q4239850]]</div>-3] а ^б Сорока И. А. Кантемир // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1966. — Т. 3. — С. 373–374.
d:Track:Q649 d:Track:Q24258997 d:Track:Q38218782 d:Track:Q4239850

[[http://www.ghika.net/Familles/Cantemir/Cantemir_01.pdf_http://www.ghika.net/Familles/Cantemir/Cantemir_01.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttp://www.ghika.net/Familles/Cantemir/Cantemir_01.pdf

[[http://genealogy.euweb.cz/balkan/cantemir.html_http://genealogy.euweb.cz/balkan/cantemir.html]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttp://genealogy.euweb.cz/balkan/cantemir.html

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3220391_citetype_Q1235234_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q2777905">Academia.edu<span_class="wef_low_priority_links">_—_2008.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q2777905]]</div>-6] Academia.edu — 2008.
d:Track:Q2777905

[[https://www.proquest.com/docview/1282261301_https://www.proquest.com/docview/1282261301]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-7] ttps://www.proquest.com/docview/1282261301

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24434033">[[:ru:s:ЭСБЕ/Кантемир,_Константин_Федорович|Кантемир,_Константин_Федорович]]_//_''[[:d:Q23892921|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1895._—_Т.&nbsp;XIV._—_С.&nbsp;317.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q24434033]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q23892921]]</div>-8] Кантемир, Константин Федорович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 317.
d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q24434033 d:Track:Q19908137 d:Track:Q23892921

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24434027"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Сементковский,_Ростислав_Иванович|Р._Сементковский]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Кантемир,_Антиох_Дмитриевич|Кантемир,_Антиох_Дмитриевич]]_//_''[[:d:Q23892921|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1895._—_Т.&nbsp;XIV._—_С.&nbsp;314–317.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q656]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q24434027]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q15720398]][[d:Track:Q23892921]]</div>-9] Р. Сементковский Кантемир, Антиох Дмитриевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 314–317.
d:Track:Q656 d:Track:Q602358 d:Track:Q24434027 d:Track:Q19908137 d:Track:Q15720398 d:Track:Q23892921

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q24434030"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Рудаков_Василь_Єгорович|В._Р—в]]</i>_[[:ru:s:ЭСБЕ/Кантемир,_Дмитрий_Константинович|Кантемир,_Дмитрий_Константинович]]_//_''[[:d:Q23892921|Энциклопедический_словарь]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Брокгауз_—_Ефрон_(издательство)|Брокгауз_—_Ефрон]],_1895._—_Т.&nbsp;XIV._—_С.&nbsp;317.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q24434030]][[d:Track:Q602358]][[d:Track:Q19908137]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q23892921]]</div>-10] В. Р—в Кантемир, Дмитрий Константинович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XIV. — С. 317.
d:Track:Q24434030 d:Track:Q602358 d:Track:Q19908137 d:Track:Q656 d:Track:Q23892921

[1]

[2]

[3]

[4]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]