Джон Фарей

Джон Фарей
англ. John Farey
Народився24 вересня 1766(1766-09-24)[3]
Woburnd, Центральний Бедфордшир, Бедфордшир, Англія, Королівство Велика Британія[4]
Помер6 січня 1826(1826-01-06)[1][2] (59 років)
Лондон, Сполучене Королівство
Країна Сполучене Королівство
Діяльністьгеолог, письменник, математик, геодезист, геодезист
Галузьгеологія корисних копалин[5], мінералогія[5], геодезія[5], математика[5], метеорологія[5] і музика[5]
Знання мованглійська[5]
Силует Джона Фарея, намальований його другом Вайтом Ватсоном, що зберігається в Художній галереї Дербі. Поряд з портретом знаходиться QR-код, що веде на цю статтю різними мовами

Джон Фарей (Фері) (англ. John Farey, 1766 — 6 січня 1826) — англійський геолог, метеоролог, метролог та письменник. Найбільш відомий своїм математичним концептом і послідовністю, що була названа на його честь.

Біографія

Джон Фарей народився у Вобурні (Бедфордшир). Навчався у Галіфаксі (Йоркшир). Виявивши надзвичайну схильність до математики, малювання і геодезії, був помічений Джоном Смітоном, провідним англійським інженером того часу.

Відучившись, Фарей переїхав до Лондона, де жили його родичі, і працював там протягом декількох років, впродовж яких познайомився і одружився з Софією Х'юберт (Sophia Hubert). В Лондоні народилася їх перша дитина, пізніше у них було ще вісім, двоє з яких померли в дитинстві.

У 1792 році Джон був призначений агентом герцога Френсіса Бедфордського в його Вобурнському маєтку. Після смерті герцога в 1802 році Фарей коливався між еміграцією або поселенням на фермі. Зупинившись на другому, він оселився у Вобурні як консультант-землемір і геолог. На його вибір значною мірою вплинуло знайомство з Вільямом Смітом, який в 1801 році був прийнятий найнятий герцогом для робіт по осушенню й іригації.

В 1805 році Джон Фарей змінив Артура Юнга на посаді секретаря Смітфілдського клубу. Його роботи з геодезії дозволяли йому подорожувати графством, досліджуючи маєтки землевласників, які замовляли його послуги, або досліджувати мінерали, які вони мали. Ці його роботи з економічної геології знадобилися під час Промислової революції для пошуку нових покладів вугілля і металевих руд.

Помер в Лондоні. Його вдова пропонувала геологічну колекцію чоловіка Британському музею, але той відмовився, внаслідок чого колекція була розосереджена.

Творчість

Фарей був плідним письменником. Професор Х'ю Торренс знайшов близько 270 його записів, вчетверо більше, ніж зазначено в «каталозі наукових паперів» Королівського товариства. Фарей писав на різноманітні теми, починаючи від садівництва до геології, металургії, метрології, переходу на десяткову валюту, музики і математики і закінчуючи пацифізмом.

Вніс суттєвий внесок у «Rees's Cyclopædia»: статті про канали, з мінералогії, геодезії, кілька статей про наукову та математичну основи звуку.

У 1809 році Фарей зустрівся з Вільямом Мартіном, який опублікував роботу про дербіширські корисні копалини, для того, щоб з'ясувати, чи можуть вони разом зробити геологічну карту Дербішира. Проте Мартін вже був важко хворий і помер наступного року, відтак цей проект лишився нездійсненим[6].

Найвідоміша робота Фарея — «Загальний огляд землеробства і мінералів Дербішир»(англ. General View of the Agriculture and Minerals of Derbyshire, 3 томи, 1811-17) — для Міністерства землеробства.

Примітки

  1. ↑ а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #140756752 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ H. S. Torrens, ‘Martin, William (1767—1810)’, Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004 accessed 13 Feb 2011
  • John Farey, A General View of the Agriculture and Minerals of Derbyshire, Volume 1. With Introduction by Trevor D. Ford and Hugh S. Torrens. (Peak District Mines Historical Society, 1989. Reprint of 1811 Edition). The introduction contains a list of Farey's writings located to the date of the reprint.
  • A.P. Woolrich, 'John Farey, Jr. (1791—1851): Engineer and Polymath' in History of Technology, 19, 1997, pp 111—142. (ISBN 0-7201-2365-8) (Includes a brief family history and a family tree)
  • Trevor D. Ford; Hugh S. Torrens (2001). A Farey Story: the pioneer geologist John Farey (1766-1826). Geology Today. 17 (2): 59—68. doi:10.1046/j.1365-2451.2001.00004.x.[недоступне посилання з квітня 2019]
  • H. S. Torrens, 'Farey, John (1766—1826)', Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press, 2004 [accessed 26 Sept 2004: http://www.oxforddnb.com/view/article/9154]