Джон Конрой, 3-й баронет
Джон Конрой (16 серпня 1845 — 15 грудня 1900) — британський аналітичний хімік. ЖиттєписКонрой народився 1845 року в Кенсінгтоні. Був сином Едварда Конроя, 2-го баронета (1809—1869), та леді Аліші Конрой. Рід Конроїв походив з ірландської шляхти графства Роскоммон[4]. Дід, Джон Конрой, був управителем двору матері королеви Вікторії — герцогині Вікторії Саксен-Кобург-Заальфельдської. Конрой навчався в Ітонському коледжі та в коледжі Церкви Христа в Оксфорді й вивчав природничі науки. 1868 року отримав науковий ступінь першого класу[5]. Науковим керівником Конроя був науковець у галузі хімічної кінетики Огастес Джордж Вернон Гаркорт[en][6]. Конрой жив переважно в селі Арборфілд[en] графства Беркшир разом із матір'ю до 1880 року[5]. До сфери наукових інтересів Конроя входили питання аналітичної хімії, зокрема щодо оптичних вимірювань. Працював він переважно в лабораторії коледжу Церкви Христа, займав учительські посади в Кібл-коледжі (1880—1890), Бейлліол-коледжі та Триніті-коледжі (1886—1890). Працював у лабораторії Бейлліол-Триніті[en] разом з Гарольдом Гартлі[en] та іншими[7]. 1890 року Конрой обраний членом коледжу Бейлліол[8], а 1891 — членом Лондонського Королівського Товариства[9]. Помер 1900 року в Римі. Неодружений, дітей не мав. Відтак, після його смерті баронетство Конроїв згасло. Примітки
|