Автор книжки «Hillbilly Elegy: A Memoir of a Family and Culture in Crisis», у якій ностальгує за минулим свого рідного міста — Мідлтаун у штаті Огайо. Видання ввійшло у списки бестселерів Нью-Йорк Таймс у 2016 і 2017 роках, стало фіналістом Літературної премії миру Дейтона 2017.[13] За її мотивами вийшов фільм на Netflix[14]. Книжка привернула значну увагу національних ЗМІ під час Президентських виборів у США 2016,[15][16] ставши своєрідним вікном у білий робітничий клас.
Раннє життя
Джеймс Девід Венс народився в серпні 1984 року в Мідлтауні, штат Огайо, регіон так званого Rust Belt,[17] що можна перекласти як «іржавий пояс», колись чи ненайбільша індустріальна частина США. Проте з часом велика кількість підприємств змушена була закритись, а це своєю чергою призвело до витоку людей з регіону, безробіття та бідності.[18]
Джеймс є сином Дональда Боумена і Бев Венс. Його сестра, Ліндсі, народилася, коли матері було дев'ятнадцять років. Його батько залишив його матір, медсестру, і завів нову сім'ю. Упродовж його дитинства мати Венса боролася з героїновою та опіоїдною залежністю. Його виховували насамперед бабуся і дідусь.[19][20][21]
Освіта
Венс навчався у середній школі невеликого міста Мідлтаун,[22] державній середній школі у рідному місті. Закінчивши школу, він вступив на службу в корпус морської піхоти США[23] і служив в Іраку, працюючи у зв'язках з громадськістю.[24]
Після цього, Венс відвідував Єльську школу права, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною. У свій перший рік в Єлі, його наставник і професор, Емі Чуа переконала його написати мемуари.[27]
Життя і кар'єра
Після юридичної школи Венс працював керівником венчурної фірми під назвою Mithril Capital Management LLC.[28], власником якої був Пітер Тіль[29].
У грудні 2016 року Венс вказав, що він планує перебратися в Огайо, щоб заснувати некомерційну організацію і потенційно піти у велику політику,[30] та працювати над розв'язанням проблеми наркоманії. Некомерційна організація називається Our Ohio Renewal.[31]
У січні 2017 року Венс почав робити внесок у CNN.[32] У квітні Рон Говард взявся за режисуру фільму, заснованого на Hillbilly Elegy.[33]
Венс вже тоді розглядав можливість балотуватися у Сенат як республіканець,[34] але не зробив цього.[35] На загальних виборах 8 листопада 2022 року Венс обійшов кандидата-демократаТіма Раяна, отримавши 53 % голосів[36] і став сенатором 118-го Конгресу США.
Особисте життя
Венс одружився в 2014 році з однією зі своїх однокласниць по школі права, Ушею Чілукурі, жінкою індійського походження. Уша здобула ступінь бакалавра історії в Єльському університеті та ступінь магістра філософії в Кембриджському університеті.[37] Вона працювала клерком судді Верховного Суду Джона Робертса, проте Венс звільнилася з роботи після того, як Трамп обрав Джей-Ді Венса своїм кандидатом у віцепрезиденти.
Станом на 2014 рік Уша Венс була зареєстрованою демократкою, але останні записи показують, що станом на 2022 рік вона була зареєстрованою республіканкою.[джерело?]
У пари є три дитини: Юен, Вівек та Мірабель.
У 2022 році вона взяла участь у політичній рекламній кампанії Венса, коли він балотувався до Сенату в Огайо, де описала його як «неймовірного батька» і «мого найкращого друга» на тлі монтажу зображень Венса в дитинстві, коли він грався з їхніми дітьми.
20 квітня 2023 року Венс разом з 18 іншими представниками республіканської партії США підписав листа президенту СШАДжо Байдену, в якому зазначається що «необмежена допомога Україні Сполученими Штатами Америки має бути припинена», і що ті, хто підписав листа, «рішуче виступатимуть проти всіх майбутніх пакетів допомоги, якщо ці пакети допомоги не будуть пов'язані зі прозорою дипломатичною стратегією довести цю війну до швидкого завершення».[38]
Голосував проти надання критичної допомоги Україні 24 квітня 2024 року[39].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 16 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Vance, J. D. (2017). Hillbilly Elegy. London, U.K.: William Collins. с. 181. ISBN9780008220563. OCLC965479512. I took a job at the Ohio Statehouse, working for a remarkably kind senator from the Cincinnati area named Bob Schuler. He was a good man, and I liked his politics, so when constituents called and complained, I tried to explain his positions.
