Джевад Карахасан

Джевад Карахасан
босн. Dževad Karahasan
Народився25 січня 1953(1953-01-25)[2][3][…]
Томіславград, Герцег-Босанський кантон, Федерація Боснія і Герцеговина, Боснія і Герцеговина, ФНРЮ
Помер19 травня 2023(2023-05-19)[1] (70 років)
Грац, Австрія[5]
Країна Боснія і Герцеговина
 Австрія
Діяльністьдраматург, викладач університету, письменник, педагог, драматург, редактор, есеїст, театральний критик
Галузьлітература[6], драма[6], драматургія[6], театр[6], педагогіка[6], редагування[6], театральна критикаd[6] і есей[6]
Alma materFaculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagrebd і Сараєвський університет
Знання мовбоснійська[7][8] і німецька
ЗакладСараєвський університет
ЧленствоНімецька академія мови і поезії
Напрямоклітература постмодернізму
У шлюбі зДрагана Томашевич-Карахасанd[9]
Нагороди

Джевад Карахасан (босн. Dževad Karahasan, 25 січня 1953, Дувно — 19 травня 2023) — боснійський письменник.

Біографія і творчість

Навчався в університеті в Сараєво, захистив в Загребі дисертацію про творчість Мирослава Крлежи. Викладав драматургію в Сараєвському університеті, в 1993 переїхав з обложеного міста в Зальцбург. З 1995 зв'язаний з австрійським товариством музики і театру ARBOS. П'єси Карахасана поставлені в театрах Австрії, ФРН, Боснії і Герцеговини, Чехії, України, США, Сингапуру та ін. країн, його книги перекладені багатьма мовами Європи.

Публікації

  • Kazalište i kritika (1980)
  • Kraljevske legende (1980)
  • Kralju ipak ne sviđa se gluma (1983, драма)
  • Strašno je vani (1984, драма)
  • O jeziku i strahu (1987)
  • Model u dramaturgiji (1988)
  • Istočni diwan/ Східний диван (1989, роман)
  • Misionari (1989, п'єси)
  • Stidna žitija (1989, роман)
  • Stid nedjeljom (1991)
  • Kuća za umorne (1993)
  • Dnevnik selidbe (1993)
  • Šahrijarov prsten/ Перстень Шахрияра (1996, роман)
  • Sara i Serafina (1999)
  • Knjiga vrtova/ Книга садів (2002, эссе)
  • Noćno vijeće (2005)
  • Izvjestaji iz tamnog vilajeta (2007)

Суміжні видання

  • Sabrana djela (2007)

Визнання

Європейська премія за есе імені Шарля Вейона (1994), премія Бруно Крайського за політичну книгу (1995), Лейпцизька книжкова премія за вклад в європейське взаєморозуміння (2004), Премія Вілениці (2010) та ін. нагороди.

Примітки

  1. ↑ а б Preminuo Dževad Karahasan
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  4. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  5. ↑ Dzevad Karahasan ist tot — Österreich 1.
  6. ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
  7. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. ↑ CONOR.Sl
  9. ↑ http://kakanjske.com/wp-content/uploads/2015/06/264.pdf — С. 13.

Посилання