Делоне Вадим Миколайович

Делоне Вадим Миколайович
Ім'я при народженнірос. Вадим Николаевич Делоне Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 грудня 1947(1947-12-22)[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР
Помер13 червня 1983(1983-06-13)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих (35 років)
Париж, Франція
·інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, композитор, автор пісень
Alma materНовосибірський державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих і Московський педагогічний державний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоМикола Борисович Делоне Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіДелоне Борис Миколайович Редагувати інформацію у Вікіданих і Sergey Sharov-Deloned Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Вадим Миколайович Делоне (фр. Vadim Delaunay, 22 грудня 1947(19471222), Москва — 13 червня 1983, Париж) — російський поет[5], письменник, педагог, дисидент, учасник демонстрації 25 серпня 1968 року на Красній площі в Москві. Друг Володимира Буковського.

Біографія

Народився в родині московської інтелігенції з французькими коріннями: батько Микола Борисович Делоне — доктор фізико-математичних наук, дід — відомий математик, член-кореспондент АН СРСР Борис Миколайович Делоне, прадід — російський математик Микола Борисович Делоне.

Навчався в Московському державному педагогічному інституті. За участь у правозахисному русі в 1966 виключений з інституту та комсомолу.

У 1967 засуджений на 1 рік умовно як учасник демонстрації на Пушкінській площі (разом з Буковським та Кушевим) в захист Галанскова, Добровольського, Лашкової та інших.

Після короткочасного перебування в Новосибірську повернувся до Москви. 25 серпня 1968 в числі семи осіб узяв участь у демонстрації протесту на Красній площі проти введення радянських танків до Чехословаччини, за що був засуджений на три роки тюменських кримінальних таборів.

3 січня 1973 в Москві у справі «Хроніки поточних подій» була заарештована дружина Делоне — Ірина Білогородська. Згодом її помилували. У листопаді 1975 року Делоне разом із дружиною емігрував із СРСР.

Після вимушеної еміграції в 1975 жив у Парижі, продовжував писати і займатися правозахисною діяльністю.

Помер 13 червня 1983 у віці 35 років. Похований у Франції[6].

У 2001 російський телевізійний канал «Культура» відзняв фільм «Дуель Вадима Делоне»[7] (режисер О. Троянова, 70 хвилин).

Примітки

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. а б в Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 617–619. — ISBN 5-94848-245-6
  4. CONOR.Sl
  5. В.Делоне. Пусть каналии рвут камелии, стих. (рос.). Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 24 жовтня 2012.
  6. Официальный сайт поэта Вадима Николаевича Делоне (1947–1983) (рос.). Архів оригіналу за 24 листопада 2012. Процитовано 25 жовтня 2012.
  7. «Дуель Вадима Делоне» (відео). Архів оригіналу за 8 жовтня 2016. Процитовано 11 березня 2013.

Література

  • Казак Вольфганг. Лексикон русской литературы XX века. — Москва: Культура, 1996. — С. 125.
  • Делоне Вадим Николаевич // Огрызко Вячеслав. Русские писатели. Современная эпоха. Лексикон: Эскиз будущей энциклопедии. — Москва: Литературная Россия, 2004. — С. 160.