Девід Едвард Г'юз

Девід Едвард Г'юз
англ. David Edward Hughes
Народився16 травня 1831(1831-05-16)[1][2][…]
Balad, Гвінет, Уельс, Сполучене Королівство
Помер22 січня 1900(1900-01-22)[1][4][…] (68 років)
Лондон, Сполучене Королівство[5]
ПохованняГайґейтський цвинтар
Місце проживанняБардстаун
Боулінг-Грін
Країна Сполучене Королівство[6]
 США[6]
Діяльністьмузикант, винахідник, фізик, музикознавець, педагог
Alma materSpalding Halld
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Відомий завдяки:мікрофон
Брати, сестриJoseph Tudor Hughesd
У шлюбі зAnna Merrill Chadbourne Morey Hughesd
Нагороди

Девід Едвард Г'юз (англ. David Edward Hughes; 16 травня 1831 — 22 січня 1900) — валлійський і американський винахідник.

У 1838 році семирічний Г'юз із батьками переселився в Сполучені Штати Америки. У дитячі і юнацькі роки його талант проявився не в науці і техніці, а в музиці. Тому після закінчення коледжу Св. Йосипа в місті Бардстаун (штат Кентуккі) Г'юз спочатку був учителем музики, потім зайнявся природничими науками і з 1851 року викладав фізику в коледжі Бардстауна. 1853 року залишив вчителювання і переїхав у Бовлінґ-Ґрін (штат Кентуккі), де більшість свого часу присвятив науково-технічній творчості, заробляючи на життя і досліди приватними уроками музики. З 1853 року Г'юз працював над винаходом друкувального телеграфного апарату. В удосконаленні апарату йому допомагав Джордж Фелпс (George May Phelps). 1856 року апарат Г'юза вперше було застосовано для зв'язку між містами Вустер і Спрінгфілд, штат Массачусетс. У 1860-х роках апарат Г'юза поширився у всій Європі.

Друкувальний телеграфний апарат Девіда Е. Г'юза (1860)
(з експозиції Музею науки)

Г'юзу належить також винахід мікрофона (1877 рік), індуктивних ваг і сонометра. На честь винахідника Лондонське королівське товариство заснувало медаль Г'юза, яку присуджують з 1902 року.

У 1878—1880 роках Г'юз здійснив прийом та передачу електромагнітних хвиль на відстань до 500 м. Передавачем була індукційна котушка, приймачем було поєднання телефону та мікрофона власної конструкції.

Мікрофон Г'юза

Мікрофон Г'юза

Винайдений Г'юзом у 1877 році мікрофон складався з загостреної на кінцях вугільної (графітової) палички (A, див. рисунок), яка підтримувалася у вертикальному положенні двома вугільними стаканчиками (C), прикріпленими до тонкої платівки (K). Стаканчики за допомогою дротів (X іY) з'єднувалися з батареєю (B) і слуховою трубкою (на рисунку не показана). Дана конструкція і її подальші модифікації увійшли в історію під назвою паличкових мікрофонів[7].

Механічні коливання, що виникають у вугільній паличці під впливом звуку, впливають на електричний опір у місцях контакту палички зі стаканчиками. При пропусканні постійного струму в електричному колі виникає змінна напруги, що передається на слуховий апарат.

Нагороди

1880 році Г'юза обрано членом Королівського товариства, яке в 1885 році нагородило його медаллю «на знак визнання оригінальних відкриттів у галузі фізичних наук, зокрема, електрики і магнетизму, та їхнього застосування».

Посилання

Примітки

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #117054771 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Find a Grave — 1996.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. SNAC — 2010.
  5. Большая российская энциклопедияМосква: Большая российская энциклопедия, 2004.
  6. а б Юз, Давид Эдвард // Малая советская энциклопедия / под ред. Н. Л. Мещеряков — 2 — Советская энциклопедия, 1936.
  7. Ж. Дари. Электричество во всех его применениях, с многочисленными иллюстрациями. С.-Петербург, типография А. С. Суворина, 1903 год. (рос.)