|
Дворников Микола Миколайович
Микола Миколайович Дворников (біл. Мікалай Мікалаевіч Дворнікаў; 7 грудня 1907, Гомель — 16 лютого 1938, Естремадура), відомий під псевдонімами Герасим, Андрій, Антон, Станіслав Томашевич, Роберт і Петя — білоруський політичний діяч комуністичного спрямування, член Комуністичної партії Західної Білорусі і Комуністичного союзу молоді Західної Білорусі. Учасник Громадянської війни в Іспанії, політрук батальйону імені Хосе Палафокса і командир української роти імені Тараса Шевченка. БіографіяНародився 19 грудня 1907 року у Гомелі в робітничій сім'ї. З 1926 року працював на осушенні боліт, на будівництві моста через Сож, Палацу культури залізничників, робітником заводу сільськогосподарського машинобудування «Гомсільмаш». Член білоруського комсомолу з 1927 року, з 1929 року член ВКП(б). У 1928—1929 роках секретар комсомольської організації заводу «Гомсільмаш», на будівлі якого встановлено меморіальну дошку; в 1929—1931 роки секретар райкому комсомолу. З січня 1931 року член ЦК Комсомолу. Підпілля у Західній БілорусіУ 1932 році слухав курси партійної школи ЦК КПЗБ у Мінську, після чого від листопаду 1932 відправлений на підпільну роботу на територію Польщі в Західну Білорусь — секретар Білостоцького, потім Берестейського окружних комітетів КСМЗБ. У травні-липні 1933 року під керівництвом Дворникова в лісах під Берестям пройшли наради-конференції Берестейського окружного комітету КПЗБ. Було прийнято рішення розпочати широкі акції протесту селян Берестейщини, схвалено план проведення масових походів селян до маєтків поміщиків[1]. Дворников став одним з організаторів збройного виступу селян 3-4 серпня у Кобринському повіті, яке було жорстоко придушене та зрештою закінчилось акціями пацифікації та арештами. Дворников зорганізував масову кампанію на підтримку товаришів, засуджених до смерті за участь у повстанні, як наслідок — пом'якшення вироку[2]. У листопаді 1933 року включений в Секретаріат ЦК КСМЗБ і почав роботу у Вільно. З жовтня 1935 року продовжує роботу на території Польщі як секретар ЦК КСМЗБ. Організував замах на агента польської дефензиви Якова Стрельчука, засланого до лав КПЗБ, котрий видав цілу низку членів підпілля[3]. Акція сталася 27 січня 1936 року під час дачі показань Стрільчуком на суді над групою віленських студентів. Дворніков був дублером головного виконавця замаху Сергія Прітицького[4]. При спробі затримання поранив одного з поліцейських і втік. Громадянська війна в ІспаніїЗ 1936 по 1938 роки бився на фронті Громадянської війни в Іспанії на боці республіканців. Під псевдонімом Станіслав Томашевич служив політруком у батальйоні імені Хосе Палафокса, котрий входив до складу XIII польської інтербригади імені Ярослава Домбровського. З кінця 1937 року — перший командир української роти імені Тараса Шевченка, де воювали українські й білоруські інтернаціоналісти з Польщі та інших країн.[5] Загинув 16 лютого 1938 року в бою з франкістами в горах Естремадури. Пам'ять У 1978 році увічнений у поемі його товариша по підпіллю Максима Танка «Мікалай Дворнікаў». Його ім'ям названо вулиці в Гомелі та Бресті. Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||
