Датунашвілі Олена Миколаївна

Олена Миколаївна Датунашвілі
Народилася2 квітня 1923(1923-04-02)
Ростов-на-Дону
Померла1994(1994)
Ялта, Автономна Республіка Крим, Україна
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьбіохімік, винороб
Alma materКраснодарський інститут харчової промисловості
Галузьбіохімія винограду, вина; технологія виноробства
ЗакладВНДІВіВ «Магарач»
Посадазавідувач лабораторією біохімії винограду і вина
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Науковий керівникНілов Василь Іванович
Відомі учніПавленко М. М., Єжов В. М., Гержикова В. Г.
У шлюбі зГерман Георгійович Валуйко
Нагороди
Орден «Знак Пошани»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Датунашвілі.

Оле́на Микола́ївна Датунашві́лі (нар. 2 квітня 1923(19230402), Ростов-на-Дону — пом. 1994) — радянський вчений в галузі біохімії винограду, вина і технології виноробства. Доктор технічних наук з 1975 року, професор з 1977 року.

Біографія

Народилася 2 квітня 1923 року в Ростові-на-Дону. Після закінчення у 1946 році Краснодарського інституту харчової промисловості — на науково-дослідній роботі у Всесоюзному науково-дослідному інституті виноградарства і виноробства «Магарач», з 1968 року — завідувачка лабораторії біохімії винограду і вина.

Нагороджена орденом «Знак Пошани», срібною та бронзовою медалями ВДНГ[1].

Померла у 1994 році.

Наукова діяльність

Вченим розроблені і впроваджені у виробництво технології:

  • переробки винограду з використанням пектолітічних ферментних препаратів;
  • стабілізації соків і вин іммобілізованими кислими протеазами;
  • освітлення і стабілізації вин до колоїдних помутнінь за допомогою ферментних препаратів і флокулянта поліоксиетилену;
  • стабілізації вин з використанням поліферментної суміші спеціального складу та інше.

Автор 200 наукових робіт, в тому числі 18 винаходів[2]. Серед робіт:

  • Влияние технологических обработок вин на стойкость их к коллоидным помутнениям. — Симферополь, 1971 (у співавторстві);
  • Ферментные препараты в пищевой промышленности. — Москва, 1975.

Під її керівництвом захищено 33 кандидатських і 3 докторських дисертації: Павленко М. М., Єжов В. М., Гержикова В. Г.[2]

Примітки

  1. ↑ Информационный алкогольный портал [Архівовано 13 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ а б Магарач [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.](рос.)

Література