Даніель Бурман
Даніе́ль Бу́рман (ісп. Daniel Burman; нар. 29 серпня 1973) — аргентинський кінорежисер, продюсер і сценарист, один із провідних представників течії нове аргентинське кіно[1][2]. БіографіяДаніель Бурман походить з родини польських євреїв і має подвійне громадянство (аргентинське і польське). Вчився на юриста. Його перший документальний фільм «Де ми є?» (1993) отримав спеціальну премію ЮНЕСКО. У 1995 році Бурман разом з Дієго Дубковським створює кінокомпанію BD Cine (Burman and Dubcovsky Cine), де знімає свій перший повнометражний фільм «Хризантеми вибухають в Сінко Ескінас», який було відібрано до конкурсних програм кінофестивалів у Берліні, Монреалі, Біарріці, Сан-Себастьяні, Чикаго, Гавані, на «Санденсі». 2000 року виходить новий фільм Бурмана «Очікуючи месію», презентація якого відбувається на 57-му Венеційському кінофестивалі і який також збирає численні фестивальні нагороди. 2001 року режисер знімає фільм «Усі стюардеси потрапляють на небеса», який отримує нагороду за найкращий сценарій у Санденсі. 2003 року Бурман виступає сопродюсером успішного фільму «Щоденники мотоцикліста» та ще кількох. Того ж року він знімає фільм «Втрачені обійми», який отримує Срібного ведмедя і гран-прі Берлінського кінофестивалю. 2006 року виходить новий фільм Даніеля Бурмана «Сімейне право», який отримує кілька фестивальних нагород. Ця стрічка разом з «Очікуючи месію» і «Втраченими обіймами» утворює автобіографічну трилогію про життя єврея у Буенос-Айресі. Через два роки він знімає «Пусте гніздо», яке отримує нагороду фестивалю у Сан-Себастьяні. У квітні 2010 року відбулася прем'єра нової стрічки Бурмана «Два брати», яка отримала схвальні відгуки кінокритиків. ФільмографіяКороткометражки
Повнометражні
Примітки
Посилання
|