Організатором кінофестивалю є Інститут Санденса (англ.Sundance Institute),[2] який було засновано в 1981 році актором Робертом Редфордом і групою його друзів і однодумців для створення умов становлення незалежного американського кіно.
Інститут Санденса є некомерційною організацією, яка займається відкриттям, розвитком і підтримкою незалежних кіно- та театральних художників зі всього світу, а також представляє їхні нові роботи громадськості.
Навесні 1981 року десятьох початківців-кінематографістів було запрошено на перший кінофестиваль Санденс, де у творчих лабораторіях Інституту Санденса вони зустрілися з провідними сценаристами та режисерами, котрі допомогли незалежним сценаристам і кінорежисерам писати, знімати та компонувати відзнятий матеріал.
У 1984 році було прийнято рішення про розширення діяльності Інституту, і з того часу до програм Інституту Санденса почали входили програми з розвитку театрального мистецтва. У рамках фестивалю існують молодіжні програми, інтерактивні виставки та музичні концерти. Роберт Редфорд є президентом Інституту Санденса з моменту його заснування. До програми Інституту входить щорічний кінофестиваль «Санденс», який є міжнародний кіноринком, де дистриб'юторські та збутові компанії можуть придбати фільми для показу в світових кінотеатрах. Деякі фільми можна подивитися в режимі онлайн на сайт кінофестивалю. Інститут Санденса проводить творчі та практичні семінари, наприклад, з музичного оформлення кінофільмів, і заняття, присвячені театральним постановкам, а також надає незалежним діячам мистецтва фінансову підтримку, надаючи стипендії. Інститут також веде архів історії незалежних фільмів кінофестивалю, який знаходиться в Лос-Анджелесі, з метою їх збереження. Перший міжнародний кінофестиваль «Санденс» відбувся в 1985 році в місті Парк-Сіті[3].
Українські фільми на фестивалі
У січні 2015 року американсько-британсько-українськийдокументальний фільм "Російський дятел" здобув Гран-прі за найкращий закордонний документальний фільм[4]. У лютому 2020 року українка Ірина Цілик отримала на фестивалі нагороду за найкращу режисуру за фільм «Земля блакитна, ніби апельсин»[5]. У 2022 році українсько-турецький фільм "Клондайк" отримав нагороду за кращу режисуру в категорії світове художнє кіно, а фільм "Будинок зі скалок" — премію за найкращу режисуру в категорії світове документальне кіно.[6] У 2023 український фільм " 20 днів в Маріуполі" отримав приз глядацьких симпатій в категорії світове документальне кіно[7], в тому ж році "Залізні метелики" був номінований. [8]В 2024 році український фільм "Порцелянова війна" отримав гран-прі в категорії "Документальний фільм"[9]
Кінофестиваль «Санденс» у поп-культурі
анімаційнийсеріал«Південний парк», епізод 9 (209) «Солоні шоколадні яйця Шефа» (англ.Chef's Chocolate Salty Balls). Епізод про те, як Роберт Редфорд приймає рішення проводити кінофестиваль «Санденс» у Південному Парку.
Серіал «Красені», сезон 2, епізод 7 «Діти Санденса» (англ.Sundance Kids). Головні герої приїжджають в Парк-Сіті для того, щоб переконати режисера Джеймса Камерона взяти Вінсента Чейза на роль Аквамена в його новому фільмі.
Анімаційний серіал «Сімпсони», сезон 19, епізод 418-1918 «На кожен Санденс» (англ.Any Given Sundance) (назва пародіює назву фільму («Щонеділі») за участю Аль Пачіно), в якому Ліса представила документальний фільм про свою родину на кінофестивалі «Санденс»; Гомеру, Барту та Мардж стає соромно після того, як вони побачили себе з боку; директор школиСеймур Скіннер та інспектор Гарі Чалмерз вирішують зайнятися кінобізнесом.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 5 вересня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)