Даліла ді Ладзаро

Даліла ді Ладзаро
італ. Dalila Di Lazzaro
Ім'я при народженніДаліла ді Ладзаро (Dalila Di Lazzaro)
Народилася29 січня 1953(1953-01-29)[3][4] (71 рік)
Удіне, Італія
Громадянство Італія
Діяльністьакторка, модель, співачка, кіноакторка, письменниця
Роки діяльності1972 — наш час
IMDbnm0223953
CMNS: Даліла ді Ладзаро у Вікісховищі

Даліла ді Ладзаро (італ. Dalila Di Lazzaro; 29 січня 1953(19530129), Удіне, Італія) — італійська кіноакторка, модель, співачка та письменниця.

Біографія

Даліла ді Ладзаро народилася 29 січня 1953 року в Удіне, Італія.

Розпочинала кар'єру в шоу-бізнесі як модель. Дебютувала у спагеті-вестерні режисера Мауріціо Лукіді «Si può fare… amigo» (1972) під псевдонімом Даліла Ді Ламар. Перша популярність прийшла після виконання ролі Соні у фільмі Пола Моріссі «Тіло для Франкенштейна» («Il mostro è in tavola… barone Frankenstein» (1973). Після акторського успіху в ролі Серафіни Віталі у комедії Альберто Латтуада «О, Серафіна!» (1976) в дуеті з Ренато Поццетто, за Далілою Ді Ладзаро закріпилося амплуа фатальної жінки, яке вона успішно експлуатувала в багатьох фільмах 1970-1980-х. Во кримінальній стрічці «Трьох потрібно прибрати» в ролі Беа (1980) зіграла в дуеті з Аленом Делоном.

У 1998 році остаточно пішла з кінематографа і телебачення.

У 2006 році Даліла Ді Ладзаро опублікувала свою першу книгу «Мій рай» (Il mio cielo), яка стала бестселером в Італії. Згодом опублікувала роман «Ангел мого життя» (L'angelo della mia vita, 2008), присвячений загиблому синові. В 2009 році з друку вийшла автобіографічна книга «Доторкнися до мого серця» (Toccami il cuore).

Даліла Ді Ладзаро проживає в Мілані та на Французькій Рів'єрі.

Фільмографія

  • Si può fare… amigo (1972)
  • Il mostro è in tavola… barone Frankenstein (1973)
  • Il bestione (1974)
  • L'ultimo treno della notte (1975)
  • La pupa del gangster (1975)
  • L'Italia s'è rotta (1976)
  • Oh, Serafina!, regia di Alberto Lattuada (1976)
  • Tre tigri contro tre tigri, regia Sergio Corbucci e Steno (1977)
  • Il gatto, regia di Luigi Comencini (1977)
  • La ragazza dal pigiama giallo, regia di Flavio Mogherini (1977)
  • Tre tigri contro tre tigri, regia Sergio Corbucci e Steno (1977)
  • Il gatto, regia di Luigi Comencini (1977)
  • Un dramma borghese, regia di Florestano Vancini (1979)
  • Quando la coppia scoppia, regia di Steno (1980)
  • Stark System (1980)
  • Il bandito dagli occhi azzurri (1980)
  • Voltati Eugenio, regia di Luigi Comencini (1980)
  • 1980 : Трьох потрібно прибрати / (Trois Hommes à abattre) — Беа
  • Prima che sia troppo presto (1981)
  • La donna giusta (1982)
  • Una donna dietro la porta, regia di Pino Tosini (1982)
  • Una di troppo, regia di Pino Tosini (1982)
  • Tutti dentro, regia di Alberto Sordi (1984)
  • Oniricon (1985)
  • Killer contro killers (1985)
  • Феномен / Phenomena, режисер Даріо Ардженто (1985)
  • Sicilian connection (1987)
  • Kinski Paganini, regia di Klaus Kinski (1989)
  • Spogliando Valeria (1989)
  • Alcune signore per bene (1990)
  • Diceria dell'untore (1990)
  • L'ulivo e l'alloro (1991)
  • Strepitosamente… flop (1991)
  • Dov'era lei a quell'ora?, regia di Antonio Maria Magro (1992)
  • Una donna in fuga (1996)
  • Mashamal — ritorno al deserto (1998)
  • L'ultima ruota del carro, regia di Giovanni Veronesi (2013)

Бібліографія

  • Il mio cielo, Edizioni Piemme, 2006.
  • L'angelo della mia vita, Edizioni Piemme, 2008.
  • Toccami il cuore, Edizioni Piemme, 2009.
  • Il mio tesoro nascosto, Edizioni Piemme, 2011.
  • Una donna lo sa, Edizioni Piemme, 2014.
  • La vita è così. Passioni e virtù per uscire dalle crisi, Edizioni Piemme, 2017.

Джерело

Примітки

  1. ↑ VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ Discogs — 2000.


Марчелло Мастроянні у кінострічці 8½ Це незавершена стаття про італійського актора або акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.