Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
Гіпервізор або Монітор віртуальних машин — комп'ютерна програма або обладнання процесора, що забезпечує одночасне і паралельне виконання декількох віртуальних машин, на кожній з яких виконується власна операційна система, на одному фізичному комп'ютері (який зветься хост-машина або хост-комп'ютер, англ.host computer). Гіпервізор забезпечує взаємну ізоляцію операційних систем, що виконуються на віртуальних машинах, шляхом розділення фізичних та логічних пристроїв між декількома віртуальними машинами.
Гіпервізор також може (але не зобов'язаний) надавати операційним системам, що працюють під його керуванням, засоби зв'язку і взаємодії між собою (наприклад, через обмін файлами або через віртуальні мережеві з'єднання) так, ніби ці ОС виконувалися на різних фізичних комп'ютерах, та створювати логічні пристрої, моделюючи апаратне забезпечення, яке не існує на хост-машині.
Гіпервізор сам по собі є мінімальною операційною системою, що складається з мікро- або нано- ядра та інструментів керування віртуальними машинами. Він створює віртуальні машини, на яких можуть бути запущені окремі операційні системи, віртуалізуючи або емулюючи апаратне забезпечення (в тому числі процесор, оперативну пам'ять та пристрої вводу/виводу), і керує цими віртуальними машинами.
Гіпервізор забезпечує взаємну ізоляцію віртуальних машин шляхом надання пристроїв (у тому числі процесора та оперативної пам'яті) в один з способів:
розділення часу, коли деякий пристрій надається окремій віртуальній машині на деякий час (звичайно декілька мілісекунд);
закріплення, коли деякий пристрій надається окремій віртуальній машині в одноосібне володіння;
емуляції, коли деякий пристрій створюється програмно для кожної окремої віртуальної машини.
Гіпервізор дозволяє незалежне «включення», «перезавантаження», «вимкнення» кожної з віртуальних машин з тією чи іншою ОС. При цьому операційна система, що працює у віртуальній машині під управлінням гіпервізора, може, але не зобов'язана «знати», що вона виконується у віртуальній машині, а не на реальному апаратному забезпеченні.
Типи гіпервізорів
Автономний гіпервізор (Тип 1)
Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
Автономний гіпервізор завантажується початковим завантажувачем або firmware, і запускає у окремих віртуальних машинах сконфігуровані операційні системи. Деякі[які?] автономні гіпервізори мають власні драйвери пристроїв і планувальник.
Це компонент, який працює в одному кільці з ядром основної ОС («кільце 0», за термінологією архітектури x86). Гостьовий код може виконуватися безпосередньо на фізичному процесорі, але доступ до пристроїв вводу-виводу комп'ютера з гостьової ОС здійснюється через другий компонент, звичайний процес основної ОС — монітор рівня користувача.
Гібридний гіпервізор складається з двох частин: з тонкого гіпервізора, що контролює процесор і пам'ять, спеціальної сервісної ОС в кільці зниженого рівня що працює під керуванням гіпервізора. Через сервісну ОС гостьові ОС отримують доступ до фізичного устаткування.