Гільйош

Приклад гільйошу

Гільйо́ш (від фр. guilloché — візерунок з хвилястих ліній) — орнамент у вигляді густої мережі хвилястих фігурних ліній, що переплітаються між собою. Активно використовувався для ліпних прикрас у класичній архітектурі. Гільйош зустрічаються у романській архітектурі, архітектурі ренесансу та неокласицизму. В наш час гільйош широко застосовують в дизайні грошових купюр та цінних паперів для захисту від підробок.

Використання

Гільйош на арці входу до храму, S. Salvatore in Lauro, Рим

У поліграфії техніку гільйош (нарівні з тангірною сіткою[ru]) використовують для захисту цінних паперів від підробок. У наші дні для побудови гільйошу використовують комп'ютери, а раніше використовували спеціальні гільйошні машини. Найпростішу гільйошну машину продавали в СРСР як дитячу іграшку «Спірограф».

Гільйош-елементами можуть бути захисні мережива, розети[1], бордюри, віньєтки і куточки. Гільйош може бути як симетричним, так і асиметричним за своїм дизайном. Згідно чинних нормативів, гільйошні елементи повинні займати не менше 70% площі цінних паперів. Причому з цієї площі більша частина повинна містити багатобарвні гільйошні композиції.

Гільйошну композицію неможливо відтворити на цифровому розмножувальному апараті, оскільки дуже маленька товщина (40-70 мкм) і постійно мінлива кривина кожної лінії створюють непереборні перешкоди перед друкуючим блоком з недостатньою на сьогоднішній день роздільною здатністю. Повторити гільйошну композицію, отриману методом ірисового друку (коли до всіх труднощів додається ще плавний і довільно мінливий колір кожної лінії, що не відтворюється іншими способами (офсет, трафарет, високий або глибокий друк)), маловірогідно. Підроблена лінія вийде або безперервною, але монохромного, або змінює колір, але переривчасто, і складається з растрових точок. Витримати обидві вимоги одночасно не вийде. Крім усього іншого, навіть монохромні гільйошні елементи складні для сканування, так як нерідко містять повторювані періодичні елементи, здатні завантажити величезні масиви пам'яті і ускладнити роботу комп'ютера. Існують спеціальні векторні програми, що миттєво викреслюють необхідні лінії і композиції згідно заданих математичних формул. Таким чином, через складність підробки орнаменту, часто оформлюються грошові купюри та цінні папери.

Гільйошування застосовується у декоруванні ювелірних виробів. На ювелірний метал наносять гільйош, далі покривається емаллю. Такий спосіб декорування підсилює гру світла на ювелірному виробі.

Інше використання

  • Багато компаній та установ, в тому числі Bundesanstalt für Finanzdienstleistungsaufsicht (BaFin), використовує гільйош як логотип.
  • Часто гільйош можна побачити на грошових одиницях у багатьох країнах, а також цінних паперах тощо.

Невизначена етимологія

Слово гільйош присутнє у французькій мові починаючи, принаймні, з 1770-х років[2] і, як часто кажуть, з'явилося після того, як французький інженер по імені Гвілтор, винайшов токарний верстат. Однак ані жодних дат про цю темну постать, ані його ім'я ніде не зустрічаються, і багато словників визначають підозрілим його існування взагалі.[3]

Галерея

  • Гільйошована робота без емалі
    Гільйошована робота без емалі
  • Гільйошована робота на емалі
    Гільйошована робота на емалі
  • Букет з лілій або Мадонна Лілі, Яйце Фаберже
    Букет з лілій або Мадонна Лілі, Яйце Фаберже
  • Сонячний гільйошований візерунок на годиннику
    Сонячний гільйошований візерунок на годиннику
  • Ячмінь, гільйошований візерунок на годиннику
    Ячмінь, гільйошований візерунок на годиннику
  • Гільйош, візерунок на цінних паперах.
    Гільйош, візерунок на цінних паперах.
  • Гільйош на банкноті 1 карбованець 1991 року. Реверс
    Гільйош на банкноті 1 карбованець 1991 року. Реверс

Див. також

Примітки

  1. ↑ "Guilloche", Osborne, Harold (ed), The Oxford Companion to the Decorative Arts, 1975, OUP, ISBN 0198661134
  2. ↑ Vocabulaire françois, ou, abrégé du Dictionnaire de l'Académie françoise, auquel on a ajouté une nomenclature géographique fort étendue. Ouvrage utile aux François, aux étrangers, & aux jeunes gens de l'un & de l'autre sexe, 1773. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 28 жовтня 2014.
  3. ↑ Entry for "Guilloche" in Chambers Dictionary, 1998; the OED record the word from 1842 in English, but do not give an etymology.

Література

  • Євген фон Пилипович: Kuriositäten/Antiquitäten. Klinkhardt & Biermann, Braunschweig 1966 (нім.)

Посилання