Гхар-Далам
Ар-Далам (мальт. Għar Dalam — «Печера темряви») — печера на Мальті, в якій виявлено декілька шарів кісткових останків тварин, вимерлих наприкінці останнього заледеніння, а також сліди найбільш раннього перебування людини на Мальті близько 7400 років тому (цей період за назвою печери називається стадією, або фазою, Ар-Далам). ІсторіяПерше наукове дослідження печери було проведено 1885 року, однак печера залишалася закритою до 1933 року, а в роки Другої світової війни використовувалася як бомбосховище. Тут же в другій половині XX століття було засновано музей, з якого 1980 року були викрадені важливі експонати — останки карликових слонів та череп дитини епохи неоліту. Кістки тварин, знайдені в печері, належать до різних часів: якщо карликовий гіпопотам вимер близько 180000 років тому, то карликовий олень — набагато пізніше, близько 18000 років тому. Докладне дослідження печери було проведено в 1987 р. під керівництвом Еммануеля Анаті, професора палеонтології Салентського університету[en]. Група італійських археологів виявила в печері зразки мистецтва імовірно епохи палеоліту, що зображують людські руки, антропозооморфні фігури та декілька зображень тварин у нижній частині сталагмітних утворень. На деяких малюнках зображено слонів, що вимерлі на Мальті в епоху плейстоцену. Більшість знайдених зображень були пізніше знищені вандалами. Глибина печери — 144 метри, проте для відвідувачів відкрито лише перші 50 метрів. На вході до печери розташований музей, де представлені найважливіші знахідки. СтратиграфіяПечера складається з 6 шарів.[2]
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гхар-Далам |