Гуцульський лад

Гуцу́льський лад — музичний лад, характерний музичному фольклору ряду європейських народів, зокрема народній музиці заходу України (перш за все, гуцульському фольклору), з чим і пов'язана назва.

Гуцульський лад — в основі мінорний, але відрізняється підвищеним четвертим (як в двічі-гармонічному мінорі) та високим шостим (як в дорійському) ступенем. Близьким до гуцульського є гуральський лад.

гуцульський лад від ноти до

М.Лисенко розглядав гуцульський лад як видозміну лідійського і вважав його одним з найбільш поширених в українській музиці[1]. В.Золочевський відзначає багатобарвність цього ладу у творах українських композиторах, що спираються на фольклорний матеріал[2].

В англомовній літературі зустрічаються різні назви цього ладу, зокрема «український мінор» (Ukrainian minor scale), «український дорійський» (Ukrainian Dorian scale) або «альтерований дорійський» (altered Dorian scale), а євреї називають цей лад «Мі шеберах», аналогічно молитві,[3][4].


Примітки

  1. ↑ М. Лисеико , Характеристика музичних особливостей українських дум і пісень, виконуваних кобзарем Вересаєм, «Мистецтво», К., 1955 , стор. 27 .
  2. ↑ Золочевський, В.Н. (1964). Ладо-гармонічні основи української радянської музики (PDF).
  3. ↑ Gottlieb, Jack (2004). Funny, it doesn't sound Jewish, p.65. ISBN 978-0-8444-1130-9.
  4. ↑ Hunter, Dave (2005). Play Acoustic, p.226. ISBN 978-0-87930-853-7.

Література