Гуменюк Олександр Павлович

Гуменюк Олександр Павлович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження6 серпня 1979(1979-08-06)
с. Крупець
Смерть26 серпня 2015(2015-08-26) (36 років)
Прохорівка
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Ракетні війська та артилерія
Формування
 40 ОАБр
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуменюк.

Олекса́ндр Па́влович Гуменю́к (6 серпня 1979(19790806) — 26 серпня 2015) — молодший сержант 40-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 6 серпня 1979 року в селі Крупець Славутського району Хмельницької області. Закінчив загальноосвітню школу села Крупець (нині – Крупецький навчально-виховний комплекс «дошкільний навчальний заклад – середня загальноосвітня школа I-III ступенів») та професійно-технічне училище міста Шепетівка Хмельницької області за спеціальністю «токар».

У 1997-1999 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Служив у місті Дніпропетровськ (нині – Дніпро).

Після демобілізації працював токарем у Відкритому акціонерному товаристві «Славутсько-Полянська паперова фабрика», на підприємстві «Юнікс» у місті Нетішин Хмельницької області, у Нетішинському кар’єрі.

29 квітня 2015 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 40-й окремій артилерійській бригаді.

Загинув 26 серпня 2015 року від смертельного поранення внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» під селом Прохорівка (Волноваський район) Донецької області. Разом з Олександром загинули солдат Олег Середюк, солдат Валерій Головко, солдат Віталій Лопушой та старший солдат Олег Матлак.

1 вересня 2015 року похований на кладовищі села Крупець Славутського району Хмельницької області.

Залишилось двоє доньок.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[1].
  • У лютому 2016 року в селі Крупець на фасаді будівлі навчально-виховного комплексу (вулиця Шкільна, 1), де навчався Олександр Гуменюк, йому відкрито меморіальну дошку.

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.