Гуманітарна екологія

Гуманітарна екологія — напрямок в екології, що вивчає нематеріальні (символічні, етичні, релігійні, культурні, естетичні та ін.) цінності природи за допомогою методів гуманітарних наук — етики, естетики, антропології, сакральної екології, права, культурології, теології, історії, етнографії, соціології, психології, археології, політології, лінгвістики, фольклористики тощо[1][2][3] [4] [5][6]

Гуманітарна екологія відкриває релігійний, філософський, естетичний, загальнокультурний, образний і емоційний вимір дикої природи і являє собою синтез екології з гуманітарними знаннями[1][2][3][4][5][6]. Гуманітарна екологія досліджує також символічні, психологічні, релігійні, етичні, ментальні та інші причини деструктивного ставлення людей до природи і шукає шляхи зміни цього.

Одним з напрямків гуманітарної екології, що швидко розвиваються, є сакральна екологія, науковий напрямок, що вивчає взаємини людини з середовищем проживання з позиції релігійної свідомості[7].

Статті з гуманітарної екології публікуються в Гуманітарному екологічному журналі (Україна) і в «Environmental values» (Велика Британія).

Ресурси Інтернету

• Тагарова Е. Гуманитарная экология [6]^[недоступне посилання з липня 2019]
• Гуманітарна екологія [7]
• Журнал Environmental_Values Environmental Values^[en]
• Гуманітарна екологія [8] [Архівовано 7 січня 2010 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Вагнер И. В. Гуманитарная экология — преодолеть отчуждение о природы и развивать ценности экологической этики [1] [Архівовано 29 липня 2013 у Wayback Machine.]
2. Гуманітарна біологія і екологія [2]^[недоступне посилання з липня 2019]
3. Доронин Д. Ю. Гуманитарная экология и инвайронментальная этно-экология [3] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
4. Борейко В. Е. Популярный словарь по экологической этике и гуманитарной экологии. — К.: КЭКЦ, 2003. — 75 с.
5. Гуманітарна екологія [4] [Архівовано 19 червня 2013 у Wayback Machine.]
6. Гуманітарна екологія і світ людини [5]
7. Огудин В. Л. Сакральная экология. — К.: КЭКЦ, 2003. — 152 с.