Гудима Віталій Авксентійович

Віталій Гудима
Генерал-хорунжий УНР  Полковник РІА
Загальна інформація
Народження	3 лютого 1861(1861-02-03) Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть	19 лютого 1929(1929-02-19) (68 років) м. Каліш,  Польща
Військова служба
Приналежність	УНР
Рід військ	піхота
Формування	Армія Української Народної Республіки
Нагороди та відзнаки
Хрест Симона Петлюри Орден Святої Анни 2 ступеня Орден Святого Станіслава 2 ступеня Орден Святого Володимира 4 ступеня

Віталій Гуди́ма (03 лютого 1861 — 19 лютого 1929, м. Каліш, Польща) — генерал-хорунжий Армії УНР.

Життєпис

Походив зі спадкових дворян Полтавської губернії. Закінчив 4-ту Московську військову прогімназію, Чугуївське піхотне юнкерське училище (1880), вийшов підпрапорщиком до 54-го піхотного Мінського полку. З 1881 служив у 63-му піхотному резервному батальйоні, з 30.08.1894 — капітан. З 26.02.1909 — підполковник, з 19.08.1910 до 27.12.1917 — черговий штаб-офіцер управління начальника Віленської місцевої бригади. З 06.10.1913 — полковник.

На українській військовій службі з 29.05.1918 — Ніжинський військовий начальник. Командував 4-им полком Сірої дивізії в боях з більшовицькими військами в обороні північних кордонів України під Конотопом і Бахмачем, а також за Житомир, Бердичів і Проскурів в 1919 р. та у наступі на Київ в 1920 р. З 21.08.1919 р. — Могилів-Подільський повітовий військовий начальник. З 20.10.1920 р. — начальник мобілізаційного управління Головної мобілізаційно-персональної управи військового міністерства УНР.

В еміграції отримав звання генерал-хорунжого. З 1923 р. жив на еміграції у Калішу, заробляв на прожиття малюванням ікон.

Нагороди

УНР

• Хрест Симона Петлюри (посмертно, не раніше 1936 р.)

Російської імперії

• Св. Станіслава 2-й ст. (1906)
• Св. Анни 2-й ст. (01.07.1915)
• Св. Володимира 4-й ст. (29.11.1915).

Джерела

• Гудима Віталій Овксентійович
• Гудима Виталий Авксентьевич [Архівовано 8 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• За державність. Матеріяли до історії українського війська зб. 6^[недоступне посилання]
• Некролог. Гудима Віталій Оксентійович // Табор. — Варшава. — Ч. 10. — С. 100.
• Список полковникам по старшинству на 1909 г. С.-Петербург, 1909
• Русский Инвалид. № 289, 1915/Информацию предоставил Юрий Веденеев
• Русский Инвалид. № 150, 1915
• Список полковникам по старшинству. Составлен по 01.03.1914. С-Петербург, 1914
• Список полковникам по старшинству. Составлен по 01.08.1916. Петроград, 1916
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4. — С. 125.
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3. — С. 295.
• Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. 1917—1921 роки. К., 1995
• Український інвалід. — м. Каліш. — 1929. — Ч. 14-18. — С. 78