Губенко Віталій Платонович
Віталій Платонович Губе́нко (нар. 17 червня 1933, Вовки — пом. 20 січня 2018, Миргород) — український художник і поет; член Спілки радянських художників України з 1978 року. БіографіяНародився 17 червня 1933 року на хуторі Вовковому (нині нежиле село Вовки Миргородського району Полтавської області, Україна). 1957 року закінчив Миргородський керамічний технікум, де навчався у Миколи Писанка; 1969 року — Київський художній інститут (викладачі Платор Білецький, Леонід Чичкан). Упродовж 1968—1991 років працював на Київському творчо-виробничому художньому комбінаті; співпрацював із видавнцтвами «Мистецтво», «Дніпро», «Веселка». Жив у Києві в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира № 91[1]. Помер у Миргороді 20 січня 2018 року. ТворчістьПрацював у галузях станкової і книжкової графіки, станкового живопису. Серед робіт:
З 1966 року брав участь у республіканських, всесоюзних мистецьких виставках. Графічні твори зберігаються в Національному художньому музеї України, Музеї книги і друкарства України, Полтавському художньому музеї, Літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського, Літературно-меморіальному музеї Павла Тичини у Києві, Миргородському краєзнавнавчому музеї, Меморіальному музеї Григорія Сковороди в Переяславі, Українському музеї у Нью-Йорку. Літературна творчістьАвтор сонетів, які були опубліковані у «Літературній Україні» (2002, 19 вересня), журналах «УК» (2003, № 3–4), «Вітчизна» (під назвою «Роки бажань, розп'яті на хресті», 2004, № 7–8), альманасі «Радосинь» (Київ, 2004); а також архітектонічно-епічної поеми «Терново-лавровий вінок сонетів». ПриміткиЛітература
|