Гридін Сергій Володимирович

Гридін Сергій Володимирович
Сергій Гридін презентує власні книжки у книгарні «Ярослав Мудрий» у Тернополі (16.01.2017)
Народився8 липня 1971(1971-07-08) (53 роки)
м. Здолбунів, Рівненська область, Україна
Громадянство УРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник
Alma materРівненський інститут інженерів водного господарства
Знання мовукраїнська

Сергій Володимирович Гридін (нар. 8 липня 1971, м. Здолбунів) — український дитячий письменник.

Життєпис

Сергій Володимирович Гридін народився 8 липня 1971 року в місті Здолбунів Рівненської області.

У дитинстві був повним, тому, щоб скинути зайву вагу, із 14-ти років захопився спортом. Це додало твердості характеру. Деякий час жив із сім'єю в Монголії.

Після закінчення в 1988 році Здолбунівської школу, намагався вступити до Київського державного університету на факультет міжнародного права, але вступні іспити виявилися невдалими. Пішов працювати до слюсарної бригади. Через рік став студентом економічного факультету Рівненського інституту інженерів водного господарства (нині національний університет), закінчив навчання 1994 року.

Працює директором Здолбунівської міжрайонної виконавчої дирекції фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.[1]

Директор рівненського фестивалю «Дивокрай».[2]

Служив у зоні АТО.[3]

Одружений, виховує сина Сашка.

Творчість

Писати почав після однієї з перевірок на роботі. Бажання відірватися від реальності й поринути у світ, далекий від законів про корупцію, бухгалтерської документації та в'їдливих контролерів переросло в написання першої книги про Федька.

«Найважче, як на мене, писати книжки саме для підлітків. Дитячі книжки простіше писати, бо всі ми колись були дітьми і пам'ятаємо себе якраз у дитячому віці. А підлітки змінюються весь час і змінюються із часом. І тому писати підліткові книжки найважче».[4]

Доробок

Автор трилогії про комп'ютерний вірус Федько (2011—2012):

  • «Федько, прибулець з інтернету»,
  • «Федько у віртуальному місті»,
  • «Федько у пошуках чупакабри»

Автор книг

  • «Не такий» (2013)
  • "Кігтик Ковбаско" (2015)
  • «Незрозумілі» (2016)[5]
  • «Не-ангел» (2017)[5]
  • «Відчайдушні» (2017)
  • «І паралельні перетинаються» (2017)[6]
  • «Сапери» (2017)
  • «Таємниці Ходвартса» (2018)
  • «Віраж» (2018)
  • «Дорослі зненацька» (2019)[7]
  • "Чужий" (2019)
  • «Крейзі» (2020)
  • "Іграшка" (2022)

2017 року його оповідання увійшло до збірки «10 історій для хлопців», що вийшла у «Видавництві Старого Лева»[8].

Оповідання також друкувалися в збірках «Мама по скайпу», «Така любов», «Любов така», серіях «Теплі історії», «19 різдвяних історій», «І це теж зробила вона».[9]

Творчості Сергія Гридіна був присвячений другий регіональний проєкт "Велике читання" у 2023 році. Учасниками проєкту стали бібліотеки та громади Рівненської області. Впродовж кількох місяців у різних форматах відбувалося читання творів С. Гридіна.[10]

Відзнаки

  • Книга «Федько у пошуках чупакабри» увійшла до довгого списку премії «Книга року ВВС-2012»[11], а повість "Не такий" у короткий список «Книга року ВВС-2012»[1]
  • Переможець конкурсу «Краща книга Рівненщини» в номінації «Краще видання для дітей» (2013)[2] та «Краще видання для юнацтва та молоді» (2015)[12]
  • Книгу «Крейзі» (Знання, 2020) внесено до Почесного списку ІВВY (IBBY Honour List) 2022 року[13][14]

Примітки

  1. ↑ Коліс, А. [Сергій Гридін розповсюджує комп’ютерний вірус?!] / Анна Коліс // Здолбунів. City. — 2012. — 28 липня.
  2. ↑ а б Ничипорук, І. Невгамовний здолбунівчанин Сергій Гридін очолив фестиваль «Дивокрай» [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] / Ірина Ничипорук // Здолбунів. City. — 2013. — 17 травня.
  3. ↑ Кошка, М. Сергій Гридін. Військові будні й «Кігтик Ковбаско» [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] / Мирослава Кошка // Каралєвна.
  4. ↑ Ковалевська, Є. Сергій Гридін: найважче писати для підлітків — вони весь час змінюються / Євгенія Ковалевська // ВВС-Україна. — 2012. — 23 листопада.
  5. ↑ а б Чернишенко, В. [«Не»-книжки Сергія Гридіна] / Володимир Чернишенко // ЛітАкцент. — 2016. — 23 листопада.
  6. ↑ І паралельні перетинаються. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  7. ↑ Дорослі зненацька. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 17 грудня 2018.
  8. ↑ 10 історій для хлопців. Видавництво Старого Лева. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  9. ↑ Гридін Сергій. Простір української дитячої книги (укр.). Процитовано 27 липня 2022.
  10. ↑ На Рівненщині стартував проєкт «Велике читання. Рівненська обласна рада. 4 квітня 2023. Процитовано 5 березня 2024.
  11. ↑ Гридін Сергій. Простір української дитячої книги (укр.). Процитовано 23 грудня 2024.
  12. ↑ Краще видання для юнацтва та молоді / РОУНБ (РДОБ) - Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека, Комунальний заклад Рівненської обласної ради. libr.rv.ua. Процитовано 27 липня 2022.
  13. ↑ НБУ. Національна бібліотека України для дітей. chl.kiev.ua. Процитовано 30 травня 2023.
  14. ↑ IBBY. INTERNATIONAL BOARD ON BOOKS FOR YOUNG PEOPLE. www.ibby.org. Процитовано 30 травня 2023.

Посилання


українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.