Григорович Лілія Степанівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Григорович.
Лілія Степанівна Григорович
Народилася12 вересня 1957(1957-09-12) (67 років)
Івано-Франківськ
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьлікар, політик
Alma materДержавний вищий навчальний заклад "Івано-Франківський національний медичний університет"
ЧленствоВерховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4] і народний депутат України[5]
ПартіяНародний Рух України,
Наша Україна
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник охорони здоров'я України
Заслужений працівник охорони здоров'я України

Лі́лія Степа́нівна Григоро́вич (нар. 12 вересня 1957(19570912), Івано-Франківськ) — народний депутат України, 1-й заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я (з 07.2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з 04.2006); голова Союзу українок (з 2001); директор Центру суспільно-політичної аналітики «Візія» (з 2003); член Ради НСНУ (з 07.2005); член президії Ради НС «Наша Україна» (з 12.2006); член Комісії при Президентові України у питаннях помилування (з 12.2005).

Життєпис

Народилась 12 вересня 1957 (м. Івано-Франківськ), українка.

Сім'я

Освіта

Верховна Рада України

Народний депутат України 2-го скликання з 04.1994 (2-й тур) до 04.1998, Снятинський виборчий округ № 204, Івано-Франківська область, висунена виборцями. Голова підкомітету з питань медичних проблем материнства і дитинства Комітету з питань охорони здоров'я, материнства і дитинства. Член фракції НРУ. На час виборів: Івано-Франківська обласна лікарня, лікар-алерголог. 1-й тур: з'явилося 93 %, за 15.31 %. 2-й тур: з'явилося 88.7 %, за 52.18 %. 10 суперників (осн. — Гнідан І. В., 1942 р.н.; Косівська центральна райлікарня, лікар; 1-й тур — 28.19 %, 2-й тур — 38.66 %).

Народний депутат України 3-го скликання 03.1998-04.2002 від НРУ, № 17 в списку. 03.1998 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 86, Івано-Франківська область. З'явилось 82.1 %, за 9.9 %, 2 місце з 21 претендента. Член фракції НРУ (05.1998-02.99); уповноважений представник фракції НРУ (першої) (з 03.1999; з 04.2000 — фракція НРУ). Заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (з 07.1998).

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.06 від блоку Віктора Ющенка «Наша Україна». Член фракції «Наша Україна» (з 05.2002), член Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (з 06.2002), голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення державної політики охорони громадського здоров'я.

Народний депутат України 5-го скликання з 04.2006 від Блоку «Наша Україна», № 10 в списку.

Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007 від блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 12 в списку. На час виборів: тимчасово не працювала, член НСНУ.

Восени 2012 року балотувалася до Верховної Ради VII скликання за списком Нашої України (№ 19), проте партія не подолала 5-відсотковий прохідний бар'єр.[6]

Професійна та політична кар'єра

1974 — по закінченню школи працювала санітаркою в обласній лікарні.
З 1978 — навчалася в інституті.
З 1987 — лікар-алерголог Івано-Франківської обласної дитячої консультативної поліклініки.
З 1993 — позаштатний алерголог; з січня 1994 — обласний дитячий імунолог.
З 1990 — фундатор і голова крайового Братства Апостола Андрія Первозванного.
З 1992 — заступник голови суспільної служби м.Івано-Франківська.
З жовтня 1995 по листопад 1996 — член Комітету у справах жінок, материнства і дитинства при Президентові України.
Грудень 1996 — вересень 1997 — заступник Міністра України у справах сім'ї та молоді[7][8];
Листопад 1995 — січень 1997 — представник України у Виконавчій раді Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)[9].
З жовтня 1995 — координатор депутатського об'єднання «За єдину помісну Православну Церкву в Україні».
Довірена особа кандидата на пост Президента України В.Ющенка в ТВО № 165 (2004–2005).
Радник Президента України (поза штатом, червень 2005 — жовтень 2006)[10][11].
Член Центрального проводу НРУ (1995–2005), член Політради НРУ (березень 1999–2005).

Звання та нагороди

Інше

Володіє англійською, польською мовами.

Захоплюється написанням віршів.

Примітки

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  4. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  5. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  6. ↑ Григорович Лилия. LIGA. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
  7. ↑ Указ Президента України від 6 грудня 1996 року № 1176/96 «Про призначення Л. Григорович заступником Міністра України у справах сім'ї та молоді»
  8. ↑ Указ Президента України від 19 вересня 1997 року № 1049/97 «Про звільнення Л. Григорович з посади заступника Міністра України у справах сім'ї та молоді»
  9. ↑ Указ Президента України від 14 листопада 1995 року № 1044/95 «Про призначення Л. Григорович представником України у Виконавчій раді Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)»
  10. ↑ Указ Президента України від 16 червня 2005 року № 963/2005 «Про призначення Л. Григорович Радником Президента України»
  11. ↑ Указ Президента України від 9 жовтня 2006 року № 861/2006 «Про увільнення Л. Григорович від виконання обов'язків Радника Президента України»
  12. ↑ Указ Президента України від 5 березня 1997 року № 206/97 «Про присвоєння почесних звань України»
  13. ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
  14. ↑ Указ Президента України від 18 січня 2007 року № 21/2007 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання