Гребовицькі пісніГребовицькі пісні — це пісні спів яких супроводжував процес згрібання сіна, такі пісні виконувалися вже після завершення жнив. Ці пісні належать до календарної обрядовості[1]. Хоча жанр гребовицьких пісень менш чисельний за більшість інших жанрів пісень календарної обрядовості, але деякі мотиви цього виду пісень наявні в інших жанрах народної землеробської творчості. Так, наприклад, досить поширене стилістичне величання робітників-гребців, оспівування їх важкої праці[2]. У гребовицьких піснях аналогічно як і у жниварських і косарських піснях, наявні мотиви замовлянь на сонце (для того, щоб воно занадто не пекло), до вітру (для того, щоб не розкидав сіно і освіжав працівників під час важкої праці), до вечора (для того, щоб швидше прийшов і настав відпочинок). Особливо гостро відповідні мотиви звучать в творах, де вони суміжні з темою панщини і найманої роботи тощо. Існують такі відомі гребовицькі пісні "Ой чиї ж се гребці", "Наші гребці — як гребці", "А я сіно громадила, складала в копиці"[3]. Див. такожПримітки
Посилання
|