Основна ідея побудови двовимірного графа Яо полягає в оточенні кожної точки рівномірно розподіленими променями, які розбивають площину на сектори з рівними кутами, та з'єднанні кожної точки з її найближчими сусідами у кожному з цих секторів[1]. З графом Яо пов'язаний цілочисельний параметр , який дорівнює числу променів та секторів, описаних вище. Більше значення k дає точніше наближення до евклідової відстані[2]. Коефіцієнт розтягування не перевищує , де дорівнює куту секторів[3]. Цю ідею можна поширити на множини точок у розмірностях, більших від двох, але зі зростанням розмірності кількість необхідних секторів зростає експоненційно.