Гран-прі ФІДЕ 2014/2015

Гран-прі ФІДЕ 2014–2015 — серія з чотирьох шахових турнірів, які є частиною кваліфікаційного циклу чемпіонату світу з шахів 2016 року.

Фабіано Каруана — переможець серії Гран-прі ФІДЕ 2014–2015

Серія турнірів Гран-прі ФІДЕ 2014–2015 проходила у чотирьох містах: Баку, Ташкенті, Тбілісі[1] та Ханти-Мансійську. Початок серії — 1 жовтня 2014 року в Баку, закінчення — 26 травня 2015 року в Ханти-Мансійську.

Переможцем Гран-прі ФІДЕ 2014–2015 років став італійський шахіст Фабіано Каруана, на рахунку якого 370 очок за підсумками чотирьох етапів. Каруана разом з Хікару Накамурою, який посів друге місце (347 очок), відібралися у турнір претендентів на шахову корону, що відбудеться у 2016 році.[2][3]

Формат турніру

Для участі в турнірі були відібрані 16 шахістів. Кожен шахіст мав право брати участь у трьох з чотирьох турнірів.

В кожному турнірі бере участь 12 шахістів.

За перемогу в окремій партії гравцям нараховують 1 очко, за нічию ½ очка та 0 очок за поразку.

Призовий фонд окремого етапу гран-прі становить 120 000 євро, призовий фонд за підсумками всього циклу гран-прі становить 480 000 євро (окремих призових за результатами серії Гран-прі не передбачено) та розподіляється між усіма шахістами[4].

Розподіл очок та сума призових наступна:

Місце Очки Призові за окремий етап
1 170 20 000 Євро
2 140 15 000 Євро
3 110 13 000 Євро
4 90 11 000 Євро
5 80 10 000 Євро
6 70 9 500 Євро
7 60 9 000 Євро
8 50 8 500 Євро
9 40 7 500 Євро
10 30 6 500 Євро
11 20 5 500 Євро
12 10 4 500 Євро

У разі розподілу місць, очки розподіляють порівну.

В загальному заліку враховуються усі результати в серії. Шахіст із найбільшою кількістю очок за підсумками всіх чотирьох турнірів серії Гран-прі визнається переможцем.

Учасники

Відбір шахістів у серію проводився в такий спосіб:

Шахіст Країна Спосіб відбору
Дмитро Андрєйкін Росія Росія Кубок світу ФІДЕ 2013
Євген Томашевський Росія Росія
Максим Ваш'є-Лаграв Франція Франція
Фабіано Каруана Італія Італія Рейтинг ФІДЕ (з травня 2013 по квітень 2014 року)
Олександр Грищук Росія Росія
Хікару Накамура США США
Сергій Карякін Росія Росія
Леньєр Домінгес Куба Куба
Шахріяр Мамед'яров Азербайджан Азербайджан
Борис Гельфанд Ізраїль Ізраїль
Петро Свідлер Росія Росія
Аніш Гірі Нідерланди Нідерланди Квота президента ФІДЕ
Дмитро Яковенко Росія Росія Квота спонсора турніру компанії AGON
Теймур Раджабов Азербайджан Азербайджан
Рустам Касимджанов Узбекистан Узбекистан
Баадур Джобава Грузія Грузія

Розклад та переможці

Місто Дата Шахіст Країна + − = Очки
Баку 1 — 15 жовтня Фабіано Каруана
Борис Гельфанд		 Італія Італія
Ізраїль Ізраїль		 4
3		 2
1		 5
7		 6½
6½
Ташкент 20 жовтня — 3 листопада Дмитро Андрєйкін Росія Росія 3 0 8 7
Тбілісі 14 — 28 лютого Євген Томашевський Росія Росія 5 0 6 8
Ханти-Мансійськ 13 — 26 травня Фабіано Каруана
Хікару Накамура
Дмитро Яковенко		 Італія Італія
США США
Росія Росія		 3
2
4		 1
0
2		 7
9
5		 6½
6½
6½

Залік Гран-прі

Шахіст Рейтинг ЕЛО
(вересень 2014)		 Баку Ташкент Тбілісі Ханти-Мансійськ Сума
1 Італія Фабіано Каруана 2801 155 75 140 370
2 США Хікару Накамура 2782 82 125 140 347
3 Росія Дмитро Яковенко 2747 30 140 140 310
4 Росія Євген Томашевський 2701 82 170 30 282
5 Ізраїль Борис Гельфанд 2748 155 15 85 255
6 Азербайджан Шахріяр Мамед'яров 2756 35 125 75 235
7 Росія Сергій Карякін 2777 82 75 55 212
8 Азербайджан Теймур Раджабов 2717 50 50 110 210
9 Росія Дмитро Андрєйкін 2722 20 170 10 200
10 Росія Олександр Грищук 2789 82 40 55 177
11 Куба Леньєр Домінгес 2756 10 75 85 170
12 Нідерланди Аніш Гірі 2758 40 75 55 170
13 Росія Петро Свідлер 2732 82 20 55 157
14 Грузія Баадур Джобава 2708 75 40 20 135
15 Франція Максим Ваш'є-Лаграв 2768 75 40 10 125
16 Узбекистан Рустам Касимджанов 2706 35 15 75 125

Примітки

  1. ↑ Изменения в серии Гран-При: Тбилиси вместо Тегерана, Джобава вместо Гаема Магами. Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 15 жовтня 2014.
  2. ↑ Khanty Final Round: No Miracle [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  3. ↑ Американцы идут на танцы [Архівовано 29 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  4. ↑ Регламент серії (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2014.

Посилання