Гранатуров Юрій Ісайович

Юрій Ісайович Гранатуров
Юрій Ісайович Гранатуров
5-й Міський голова Миколаєва
30 травня 2014 — 24 листопада 2015
Попередник	Володимир Чайка
Наступник	Олександр Сєнкевич
Секретар Миколаївської міської ради
1 жовтня 2013 — 30 травня 2014
Попередник	Володимир Коренюгін
Народився	31 липня 1960(1960-07-31) (64 роки) Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Відомий як	політик
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	українець^[джерело?]
Освіта	Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України
Alma mater	Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського і ОРИГУ НАГУ
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Політична партія	2005-лютий 2014 — Партія регіонів 2014-липень 2015 — безпартійний  серпень 2015 — дотепер — партія «Наш Край»
Професія	філолог, магістр державного управління
Висловлювання у Вікіцитатах

Юрій Ісайович Гранатуров (нар. 31 липня 1960, Миколаїв, Українська РСР, СРСР) — український політичний діяч, міський голова міста Миколаєва з травня 2014 року по 24 листопада 2015.

Біографія

Народився 31 липня 1960 року в місті Миколаєві у родині військовослужбовця[1]. Спочатку навчався у 18-й, потім — у 6-й загальноосвітніх школах Миколаєва. Після школи працював складальником корпусів на ЧСЗ, потім — служба в армії. Був командиром артрозвідки, заступником командира взводу, проходив службу за межами СРСР.

Закінчив Миколаївський педагогічний інститут за спеціальністю «Філологія», а також Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Після закінчення педагогічного інституту працював у загальноосвітніх школах № 54 та № 34 Миколаєва, потім став директором ЗОШ № 36.

Політична діяльність

У 1998 році був обраний депутатом Миколаївської міської ради, увійшов до складу депутатської групи «Моє місто».

У 1999 році був довіреною особою кандидата в президенти України Євгенія Марчука.

У 2002 був обраний депутатом Миколаївської міської ради по одномандатному округу, став заступником міського голови Володимира Чайки, керуючим справами міськвиконкому Миколаєва. У 2006 році був переобраний депутатом міської ради за списками Партії регіонів. У тому ж році був призначений на посаду першого заступника Миколаївського міського голови. На чергових виборах депутатів Миколаївської міськради 2010 року переміг на мажоритарному окрузі.

2010–2013 — голова адміністрації Ленінського району Миколаєва.

1 жовтня 2013 року після смерті Володимира Коренюгіна під час позачергової сесії Миколаївської міської ради був обраний секретарем міської ради. У зв'язку з відсутністю обраного мера, Юрій Гранатуров автоматично став виконуючим обов'язки міського голови.[2].

На посаді міського голови

25 травня 2014 року переміг на виборах Миколаївського міського голови, набравши 27,69 % голосів виборців[3].

Найближчі претенденти

2. Сергій Ісаков — 22,84 %

3. Олександр Жолобецький — 15,27 %

4. Юрій Антощенко — 10,5 %

5. Олександр Сенкевич — 4,64 %

30 травня 2014 року під час 40-ї сесії Миколаївської міської ради Юрій Гранатуров склав з себе повноваження секретаря та депутата міської ради. Потім голова Миколаївської міської виборчої комісії Ірина Косякова зачитала цифри з протоколу про результати виборів міського голови, які відбулись 25 травня, та оголосила, що Юрій Гранатуров обраний новим мером Миколаєва.[4].

Партійна приналежність

З 2005 по лютий 2014 року був членом Партії регіонів. Про свій вихід з партії Юрій Гранатуров заявив 22 лютого під час знесення пам'ятника Леніну на головній площі Миколаєва[5].

У липні 2015 року Юрій Гранатуров заявив, що не збирається вступати до будь-якої політичної партії, оскільки переконаний, що мер міста повинен бути безпартійним.[6]

У серпні 2015 року Юрій Гранатуров обраний співголовою політичної партії «Наш край».[7]

У серпні 2020 року покинув «Наш край» та став головою обласної партійної організації всеукраїнської політичної партії «За майбутнє».[8]

Примітки

1. Юрий Гранатуров: «Не любить Николаев просто невозможно» (рос.). Станислав Козлов, «Вечерний Николаев». 31 липня 2010. Архів оригіналу за 29 травня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
2. Юрия Гранатурова безальтернативно избрали секретарем Николаевского городского сонета (рос.). НикВести. 1.10.2013. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
3. Гранатуров стал мэром Николаева, обогнав Исакова почти на 10 тысяч голосов (рос.). НикВести. 27 травня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
4. Гранатуров официально стал мэром Николаева (рос.). НикВести. 30 травня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
5. Временный мэр Николаева Гранатуров покинул ПР (рос.). НикВести. 22.02.2014. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 20 липня 2014.
6. Гранатуров не хочет вступать в партию, которая его выдвинет: «Мэр города должен быть беспартийным». НикВести. 15.07.2015. Архів оригіналу за 3 серпня 2015. Процитовано 18 серпня 2015.
7. Гранатуров избран сопредседателем партии «Наш край». НикВести. 17.08.2015. Архів оригіналу за 18 серпня 2015. Процитовано 18 серпня 2015.
8. Поміняв "Наш Край" на "За майбутнє": голова Інгульського району Миколаєва заявив, що йде з посади. mykolaiv.one (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.