Гострик

? Гострик
Гострик людський (Enterobius vermicularis)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) Тип: Нематоди (Nematoda) Клас: Сецернентії (Secernentea) Ряд: Oxyurida Родина: Oxyuridae Рід: Enterobius
Види
Enterobius vermicularis (Linnaeus, 1758) Enterobius anthropopitheci (Gedoelst, 1916) Enterobius gregorii (Hugot, 1983)
Посилання
Вікісховище: Enterobius EOL: 58788 ITIS: 63892 NCBI: 51027

Гострик (Enterobius) — рід нематод невеликих розмірів, білого кольору. Гострик людський (Enterobius vermicularis) є збудником ентеробіозу людини. Він належить до космополітичних видів.

Тіло веретеноподібної форми, вкрите поперечно-посмугованою кутикулою. Самиці завдовжки до 1 см, самці — від 2 до 5 мм. Задній кінець самця заокруглений, у самиці — шилоподібно загострений. Передній кінець тіла містить пухироподібне розширення, в якому знаходиться ротовий отвір, оточений трьома губами.

Яйце гострика асиметричне, одна сторона сплюснута, оболонка товста, безбарвна. Розміри яйця 50-60 х 20-30 мкм.

Особливості розвитку гострика людського

Гострики живуть у дистальному відділі тонкої кишки, сліпій кишці і в початковому відділі ободової кишки, живляться вмістом кишечника. Самці після копуляції гинуть. Самиці після дозрівання в них яєць втрачають можливість триматися за стінку кишки і спускаються в пряму кишку. Активно виповзають із заднього проходу, відкладають до 17 тисяч яєць у перианальних складках, на шкірі та гинуть. Загальна тривалість життя гострика 1 місяць. Відкладені яйця повністю дозрівають протягом 5 годин. Якщо самиця вийшла не активно з випорожненнями, то вона не містила запліднених яєць, тому не є небезпечною.

Рух самиць при відкладанні яєць подразнює шкіру і спричинює сильний свербіж, через утворення на поверхні самиці спеціальної клейкої речовини, за допомогою якої вони чіпляються до шкіри. Діти, розчухуючи шкіру, забруднюють руки, білизну, предмети вжитку, заносять яйця в рот. Із проковтнутих яєць в дванадцятипалій кишці виходить личинка, які після двох линьок стають зрілими. Живляться гострики вмістом кишечника. Тривалість життя гельмінта до місяця.

Особливості зараження людей

Слід мати на увазі, що люди, хворі на ентеробіоз, є джерелами інвазії, спричинюють зараження на ентеробіоз людей навколо. Це зумовлює випадки сімейного ентеробіозу або осередки хвороби у дитячих колективах. Яйця гострика тривалий час зберігаються в піднігтьовому просторі. Можливе зараження яйцями гострика і через забруднені продукти. У літню пору року сприяють забрудненню їжі мухи.

Див. також

• Ентеробіоз

Джерела

• А. М. Зюков,Б. Я. Падалка Гострі інфекційні хвороби та гельмінтози людини. — Київ, 1941 (перевиданий в 1951 р.);
• Паразитарные болезни человека (Шабловская Е. А., Падченко И. К., Мельник М. Н. и др.).  — К.:Здоров'я, 1984. — 160 с. (рос.)

Література

• Hasegawa H, Ikeda Y, Fujisaki A та ін. (December 2005). Morphology of chimpanzee pinworms, Enterobius (Enterobius) anthropopitheci (Gedoelst, 1916) (Nematoda: Oxyuridae), collected from chimpanzees, Pan troglodytes, on Rubondo Island, Tanzania. The Journal of Parasitology. 91 (6): 1314—7. doi:10.1645/GE-569R.1. PMID 16539010. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
• Totkova A, Klobusicky M, Holkova R, Valent M (2003). Enterobius gregorii--reality or fiction? (PDF). Bratislavské Lekárske Listy. 104 (3): 130—3. PMID 12940699. Архів оригіналу (PDF) за 10 вересня 2011. Процитовано 14 січня 2011.
• Nakano T, Okamoto M, Ikeda Y, Hasegawa H (December 2006). Mitochondrial cytochrome c oxidase subunit 1 gene and nuclear rDNA regions of Enterobius vermicularis parasitic in captive chimpanzees with special reference to its relationship with pinworms in humans. Parasitology Research. 100 (1): 51—7. doi:10.1007/s00436-006-0238-4. PMID 16788831.
• Hasegawa H, Takao Y, Nakao M, Fukuma T, Tsuruta O, Ide K (February 1998). Is Enterobius gregorii Hugot, 1983 (Nematoda: Oxyuridae) a distinct species?. The Journal of Parasitology. 84 (1): 131—4. doi:10.2307/3284542. PMID 9488350.
• Медична біологія / За ред. В. П. Пішака, Ю. І. Бажори. Підручник. — Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. — с.523-525.

Портал «Біологія»