Городовенко Нестор Феофанович

Городовенко Нестор Феофанович
Зображення
Фото 1936-го року
Основна інформація
Дата народження	21 листопада 1885(1885-11-21)
Місце народження	Венслави
Дата смерті	21 серпня 1964(1964-08-21) (78 років)
Місце смерті	Монреаль
Роки активності	1918-1963
Громадянство	Російська імперія →  УНР →  УРСР →  Канада
Професія	диригент
Освіта	вища
Колективи	Капела «Думка» (1919—1937) Хор «Україна» (1944—1963)
Нагороди
Файли у Вікісховищі

Погруддя Нестора Городовенка на «Алеї Героїв Лохвиччини», Лохвиця

Не́стор Феофа́нович Городове́нко (9 (21) листопада 1885(18851121) — 21 серпня 1964, ) — український хоровий диригент, художній керівник капели «Думка», заслужений артист УРСР. Після німецько-радянської війни емігрував в Канаду.

Біографія

Нестор Феофанович народився у Венславах на Полтавщині (нині Лохвицького району Полтавської області).

1907 року закінчив Глухівський педагогічний інститут, працював у навчальних закладах міста Лохвиці, Переяслава, с. Ольгополя (тепер Вінницька область), де викладав співи й керував хорами.

Починаючи від 1917 року Нестор Городовенко — в Києві: спершу викладач 2-ї української гімназії, керівник хорів університету і Всеукраїнської вчительської спілки, у 1919—37 роках — художній керівник і головний диригент капели «Думка», у 1937—42 роках — диригент Українського ансамблю пісні і танцю.

Улітку 1920 року з Першою мандрівною капелою Дніпросоюзу здійснив велике гастрольне турне містами і селами Лівобережної України, давши 31 концерт.

Творчу діяльність Н. Городовенко поєднував з педагогічною — викладав у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка (від 1930 року), керував його диригентським відділенням.

У листопаді 1924 року за ініціативи Н. Городовенка та за його безпосередньою участю була проведена Перша Київська Хорова Олімпіада.

Під час німецької окупації УРСР був диригентом Української народної хорової капели в Києві (1942—1943 рр.), керівником хору ім. М. Леонтовича Інституту народної творчості у Львові (1943—1944 рр.). Можливо, саме у Львові він познайомився з Григорієм Китастим та Іваном Багряним, з якими його об'єднували дружні стосунки.

У 1944 р. виїхав до Німеччини, де 1945 р. організував хор «Україна». З 1949 р. постійно жив у Канаді (м. Монреаль), де керував хором «Україна».

Спогади про митця залишили відомий співак, режисер і педагог Олександр Колодуб, який починав свою вокальну кар’єру в капелі «Думка»[1], та колишня солістка цієї капели Ганна Шерей[2], яка протягом десяти років була дружиною Нестора Городовенка.

Вшанування пам'яті

У місті Полтава провулок Чайковського перейменовано на провулок Нестора Городовенка.

У місті Лохвиця вулицю Федоряка перейменували на вулицю Нестора Городовенка.[3]

Примітки

1. Колодуб О. Нестор Феофанович Городовенко // Олександр Колодуб. Життя, творчість, спогади / авт.-упоряд. І. Колодуб. — Київ : Муз. Україна, 2006. — 160 с. : іл. — ISBN 966-82-59-17-3.
2. Шерей Г. Нестор Городовенко в Америці : (спогад) // Нар. творчість. та етнографія. — 2002. — № 5—6. — С. 69—71.
3. Земляки-герої ЗСУ, Нестор Городовенко, Ярослав Мудрий, Леся Українка: у Лохвицькій громаді перейменували 48 вулиць. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 13 червня 2024. Процитовано 13 червня 2024.

Джерела

• Городовенко Н. Автобіографія [бл. 1928 р. З архіву рукописів Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології ім. М. Т. Рильського] / Нестор Теофанович Городовенко ; подання Валентини Гетьман // Музика. — 1993. — № 5. — С. 23.
• Городовенко Нестор Феофанович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 179—180 . — ISBN 5-88500-042-5.
• Завітневич Г. Нестор Городовенко / Ганна Завітневич // Музика. — 1993. — № 5. — С. 22—23 : фот.
• Шибанов Г. Жива пам’ять митця [Нестор Городовенко і хорове мистецтво його малої батьківщини – Лохвиці] / Георгій Шибанов // Музика. — 1994. — № 3. — С.12.
• Шибанов Г. З епістолярію Нестора Городовенка / Георгій Шибанов // Музика. — 2007. — № 6. — С. 28—29.
• Шибанов Г. М. Нестор Городовенко. Життя і творчість. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2001. — 248 с. : іл. — ISBN 966-7601-36-6.
• Шибанов Г. Хормейстерська діяльність Нестора Городовенка / Георгій Шибанов // Студії мистецтвознавчі. — 2007. — № 2. — С.16—25.

Посилання

• Комаренко Т. О. Городовенко Нестор Феофанович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 171. — ISBN 966-00-0405-2.
• Українці в світі: Нестор Городовенко
• Анатолій Чернов (5 вересня 2014). Поліфонія української пісні. Дзеркало тижня. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
• Г. Шибанов Хормейстерська діяльність Н.Городовенка в Канаді. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Гамкало І. Д. Нестор Городовенко [Архівовано 20 червня 2020 у Wayback Machine.] Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
• Парфентьєва І. Музично-педагогічна діяльність Н.Городовенко
• Г. Шибанов (6 липня 2007). Родовід Городовенка: версії та факти. День. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 20 серпня 2016.
• Д.Шупта Талановитий диригент [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Олексенко М. «Думка» Нестора Городовенка [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Час і Події.